Любителям гострого слівця та гучних звинувачень у мережі прийшов час притримати емоції. За фейки, образи чи поширення паніки в інтернеті тепер можна отримати не лише судовий позов, а й цілком реальний термін ув’язнення. Про те, як віртуальне слово перетворюється на вирок, інформує юрист Євген Буліменко.
Хоча Конституція і гарантує свободу слова, вона закінчується там, де починається приниження чужої гідності. Якщо хтось вирішив «викрити» іншу людину у Facebook чи Telegram без доказів, готуватися варто до цивільної відповідальності. Судова практика вже має конкретні приклади: в одному випадку за недостовірний пост у Telegram суд постановив стягнути 50 тисяч гривень моральної шкоди. В іншому — користувача змусили не просто видалити допис, а й опублікувати замість нього текст судового рішення.
Під час війни ставки зростають ще вище. За розповсюдження чуток, що сіють паніку, передбачені штрафи або виправні роботи. Якщо ж коментатор переходить межу і починає ображати людей за національність чи релігію, у гру вступає Кримінальний кодекс — а це вже до трьох років за ґратами. Найзапеклішим «диванним воїнам», які вдаються до прямих погроз розправою, світить ще серйозніший термін — до п’яти років.
Хитрий маневр із видаленням посту, коли ситуація стала критичною, більше не рятує. Якщо опонент встиг зафіксувати скриншот, відповідальності не уникнути. Юристи наголошують, що видалення тексту не скасовує завданої шкоди, тому суд все одно розглядатиме справу по суті.
Тож перед тим, як натиснути кнопку «опублікувати» під емоційним коментарем, варто тричі подумати. Сучасне правосуддя дедалі активніше заглядає в монітори українців, і ціна одного необдуманого репосту може виявитися занадто високою.
