Грандіозна ініціатива Дональда Трампа щодо врегулювання конфліктів ризикує перетворитися на закритий клуб «своїх», адже більшість світових лідерів проігнорували особисте запрошення президента США.
Вже 19 листопада у Вашингтоні має стартувати перше засідання новоствореної Ради миру, яку Трамп подавав як потужну альтернативу ООН. Проте реальність виявилася значно скромнішою: участь на рівні глав держав підтвердили лише п’ять країн — Угорщина, Албанія, В’єтнам, Індонезія та Румунія. Як інформують дипломатичні джерела, решта держав, хоч і приєдналися до проєкту, вирішили відправити представників значно нижчого рангу.
Ситуація виглядає особливо болючою для Білого дому на тлі масштабу підготовки. Трамп розіслав запрошення лідерам понад 60 країн, сподіваючись на масову підтримку свого бачення світового порядку. Натомість до Ради офіційно увійшли лише 27 держав, та й ті переважно обрали статус спостерігачів. Це означає, що вони готові лише дивитися та слухати, не беручи на себе жодних зобов’язань чи права голосу у прийнятті рішень.
Як відомо, Раду миру презентували у січні як інструмент для реалізації 20-пунктного плану Трампа щодо Гази. Згодом її повноваження розширили до «встановлення стабільності в усьому світі». Під час установчої сесії у Вашингтоні планують обговорювати відбудову палестинських територій та розподіл фінансової допомоги. Проте фактичне управління процесом Трамп залишив за собою: за структурою Ради, він є «довічним головою» з правом вето на будь-яке рішення.
Саме така жорстка вертикаль і домінування Вашингтона викликали скепсис у Європі та інших ключових гравців. Як пояснюють експерти, більшість країн побоюються ставати пішаками в ініціативі, де всі ключові важелі контролює одна людина. Тому замість великого геополітичного прориву Трамп поки що отримує лише вузьке коло лояльних союзників.