Глибоко під земною корою, у розплавленому серці нашої планети, може бути приховано справжній «водний скарб». Нове дослідження Пекінського університету, опубліковане в журналі Nature Communications, свідчить: ядро Землі містить водень, обсяг якого еквівалентний 45 світовим океанам. Це відкриття не лише вражає масштабами, а й повністю переписує історію появи води на Землі, ставлячи під сумнів теорію про її «космічне» занесення кометами.
Раніше вважалося, що воду на молоду планету доправили крижані астероїди та комети вже після її формування. Проте наявність величезної кількості водню в самому центрі планети доводить зворотне: Земля була «мокрою» від самого народження. За словами доцента Дуньян Хуана, ядро утримувало основну масу води впродовж першого мільйона років історії, тоді як поверхня, де ми живемо, містить лише мізерну частину цього ресурсу, пише Експерт з посиланням на Nature Communications та KSL.
Атомний погляд у безодню: як рахували водень
Оскільки зазирнути в ядро неможливо, а відтворити екстремальний тиск у лабораторії вкрай важко, вчені застосували революційну методику. Вони загострили зразки заліза до форми голок діаметром усього 20 нанометрів і піддали їх впливу лазерів та високої напруги. За допомогою атомно-зондової томографії дослідники змогли буквально підрахувати окремі атоми водню, кисню та кремнію в наноструктурах.
З’ясувалося, що водень у ядрі не просто «плаває», а тісно взаємодіє з іншими елементами. Експерименти показали, що водень і кремній розподіляються у співвідношенні 1:1. Саме це відкриття дозволило вченим екстраполювати дані на все ядро планети та вирахувати його загальну масу — від 0,36% до 0,7% усієї ваги ядра припадає на цей найлегший елемент.
Чому це важливо для життя на поверхні
Наявність водню в ядрі — це не просто сухі цифри. Його взаємодія з іншими елементами безпосередньо впливає на те, як тепло передається від центру планети до мантії. Цей теплообмін запускає «двигун» Землі, який створює захисне магнітне поле. Без нього сонячний вітер давно б випалив атмосферу, перетворивши наш дім на пустелю, подібну до Марса.
Розподіл водню в надрах Землі:
- Ядро: Найбільший резервуар (до 45 океанів).
- Мантія та кора: Значні запаси, що забезпечують геологічну активність.
- Поверхня (Світовий океан): Найменша частина водневого запасу планети.
Хоча висновки вчених ще потребують уточнення, вони вже відкривають нову главу в планетології. Якщо вода була присутня в надрах від самого початку, це може означати, що багато інших скелястих планет у Всесвіті також можуть приховувати величезні океани всередині себе, створюючи умови для зародження життя навіть там, де ми його не очікували знайти.

