Останнім часом карта розселення диких звірів в Україні зазнала кардинальних змін. Шакали, які ще десятиліття тому вважалися мешканцями виключно південних причорноморських степів, стрімко завойовують нові території. Сьогодні цих хижаків дедалі частіше помічають у центральних регіонах та навіть у передгір’ї Карпат, що викликає неабияку тривогу у місцевих жителів.
Кандидат біологічних наук Микола Роженко пояснює: міграція звірів пов’язана зі зміною клімату та пошуком нових кормових баз. Попри те, що навколо цих тварин ходить чимало міфів, здоровий шакал зазвичай боїться людей. Проте є один критичний сценарій, коли цей хижак стає смертельно небезпечним для людини.
За словами науковця, єдина реальна загроза для життя людини виникає тоді, коли тварина хвора на сказ. У такому стані поведінка звіра стає абсолютно непередбачуваною. “Тоді його поведінка стає неадекватною абсолютно: він кидається на домашніх тварин, може кинутися на людину. От в цей момент він є дуже небезпечним”, — наголошує Микола Роженко. Оскільки сказ вражає нервову систему і є невиліковним, будь-яка неприродна сміливість дикої тварини має бути сигналом для негайної втечі.
Окремий головний біль шакали створюють для власників приватних господарств. Якщо доросла корова хижаку не під силу, то молодняк стає легкою здобиччю. Біолог згадує випадки на Одещині, де звірі влаштовували справжній терор. “У весняний період вони становлять небезпеку для малечі: від корів, овець, свиней. На корів вони не нападуть, а на телят, які їм „по зубах“ — можуть. Я бачив візуально, як вони напали на диких свиней, на поросят”, — ділиться спостереженнями експерт.
Під загрозою опиняється вся свійська птиця — від курей до гусей. Фахівці радять жителям сіл, куди “завітали” нові сусіди, не просто закривати сараї, а максимально посилювати захист подвір’їв у нічний час. Адже шакали швидко адаптуються до життя поруч із людьми та вчаться використовувати будь-яку необачність господарів для вдалого полювання.