Чергова загадка Марса близька до розв’язання завдяки новому дослідженню вчених із Центру космічних польотів імені Годдарда (NASA). Фахівці проаналізували дані марсохода Curiosity і дійшли висновку: органічні сполуки, знайдені у кратері Ґейл, навряд чи мають суто геологічне походження. Наявність складних молекул — алканів — у стародавніх породах вказує на те, що колись планета могла бути домом для живих мікроорганізмів, передає Експерт з посиланням на NV.
У 2025 році марсохід виявив алкани у глинистих сланцях, яким близько 3,7 мільярда років. Хоча сучасна концентрація цих речовин невелика, вчені врахували фактор космічної радіації, яка мільйони років нищила органіку. Математичне моделювання показало, що первинна кількість цих сполук була в тисячі разів вищою, ніж вважалося раніше. Пояснити таку концентрацію лише метеоритами чи вулканічною активністю практично неможливо.
Чому це відкриття змінює все
Алкани з довгими ланцюгами вуглецю на Землі є базовими компонентами клітинних мембран. Їхня присутність у марсіанських аргілітах натякає на існування давньої біосфери. Дослідники ретельно перевірили всі можливі небіологічні шляхи утворення цих молекул, проте жоден із них не дає такого обсягу органіки, який був зафіксований у кратері Ґейл.
- Радіаційний бар’єр: Породи перебували під жорстким випромінюванням понад 80 мільйонів років, що «стерло» більшість доказів.
- Складна органіка: Первинний вміст жирних кислот міг сягати 7700 частин на мільйон, що порівнянно з багатими на життя осадовими породами Землі.
- Гідротермальні процеси: Версію про хімічні реакції в гарячих джерелах відкинули через мінеральний склад порід, який не відповідає високим температурам.
Попри обережність у формулюваннях, автори статті в журналі Astrobiology наголошують: біологічне походження алканів наразі є найбільш логічним поясненням. Це відкриття робить Марс головним кандидатом на пошук позаземного життя в минулому і змушує вчених по-новому подивитися на дані майбутніх місій із повернення зразків ґрунту на Землю.