У Верховній Раді підтримали законопроєкт №14320, який удосконалює діяльність відокремлених відділів ТЦК.
Вся «проблема» полягає в адміністративно-територіальній реформі, проведеній 2020 року. Після укрупнення районів ТЦК, які існують у містах і селищах, що були райцентрами до адміністративної реформи, були приєднані як відокремлені відділи до районних ТЦК.
Так, на сьогодні у структурі районних центрів утворено та функціонує 344 відокремлені відділи районних територіальних центрів комплектування.
«Відокремлений відділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки — структурний підрозділ (штатний підрозділ) всередині районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки без жодного самостійного статусу. Його начальник не є “керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки”, а є лише начальником відділу», — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Тому окремі завдання, покладені на районні ТЦК, не можуть бути повноцінно реалізовані відокремленими відділами. Зокрема начальники таких відділів не мають повноважень щодо:
- видавання громадянам необхідних довідок для реалізації ними гарантованих державою прав;
- ухвалення рішень щодо оформлення призову громадян на військову службу та видавання відповідних наказів;
- розгляду справ про адміністративні правопорушення, що належать до компетенції керівника ТЦК.
Це зумовлює необхідність постійного візування відокремленими відділами документів безпосередньо у районних ТЦК, які розміщуються, зазвичай, на відстані 40-80 км від таких відділів. Така організація діяльності потребує додаткових ресурсів, часу та створює надмірне логістичне навантаження.
«Таким чином, існує необхідність у створенні умов для надання відокремленим відділам районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки юридичної суб’єктності, а саме у переформуванні їх у селищні ТЦК», — зазначається у законопроєкті.
Хоча дискусійною залишається назва «селищні ТЦК», адже це стосується і невеликих міст.