Місяць не просто обертається навколо нас — він «живиться» нашою планетою. Вчені з’ясували, що супутник Землі тихо поглинає крихітні фрагменти атмосфери, і цей випадок «космічного канібалізму» став можливим завдяки сонячному вітру та магнітному полю Землі.
Про результати дослідження пише Live Science.
Кінець 20-річної теорії
Ще з часів місій «Аполлон» у 1970-х роках вчені знаходили у місячному ґрунті (реголіті) дивні сліди води, вуглекислого газу, гелію та азоту. Стало зрозуміло, що частина цих речовин, зокрема іони азоту, прилетіла з верхніх шарів атмосфери Землі.
З 2005 року панівною була теорія, що це могло статися лише до того, як Земля сформувала своє магнітне поле (магнітосферу). Вважалося, що магнітний щит мав би блокувати витік атмосферних частинок у космос. Однак нове моделювання показало протилежне.
Магнітний «хвіст» як траса
Вчені об’єднали дані зразків «Аполлона» з комп’ютерними моделями і виявили, що передавання іонів є найбільшим, коли Місяць проходить через «магнітний хвіст» Землі. Це трапляється щомісяця під час повні, коли Земля опиняється між Сонцем і супутником.
Лінії магнітного поля в цьому «хвості» діють не як бар’єр, а як невидимі магістралі. Вони направляють заряджені частинки прямо до Місяця, де ті осідають у ґрунті. Цей процес, ймовірно, почався 3,7 мільярда років тому, коли сформувалася магнітосфера, і триває донині.
Капсула часу
Це відкриття має величезне значення для науки. Воно означає, що місячний ґрунт містить зразки атмосфери стародавньої Землі.
«Поєднуючи дані про частинки, що збереглися в місячному ґрунті, з комп’ютерним моделюванням… ми можемо простежити історію атмосфери Землі та її магнітного поля» — заявив співавтор дослідження Ерік Блекман, астрофізик з Університету Рочестера.
Тепер зразки, які зберуть під час майбутніх місій, таких як програма NASA Artemis або китайські експедиції, допоможуть заповнити прогалини в геологічній історії нашої планети.
«Наше дослідження також може мати ширші наслідки для розуміння раннього витоку атмосфери на таких планетах, як Марс, який сьогодні не має глобального магнітного поля, але мав його в минулому, подібно до Землі» — додав провідний автор дослідження Шубхонкар Парамонік.