Святвечір святкують напередодні Різдва Христового. Це родинне свято, сповнене символіки та глибокого змісту. Воно поєднує християнські вірування з давніми народними звичаями. Головна традиція цього вечора – збиратися родиною за столом, коли на небі засяє перша зірка.
Народні традиції святвечора
День напередодні Різдва присвячували приготуванням, очищенню оселі та молитві, а сам Святий вечір був дуже обрядовим. До появи першої зірки члени родини нічого не їли — це символізувало очікування народження Христа.
Господині ретельно прибирали в хатах, застеляли нові або чисто випрані скатертини й рушники, готували святковий одяг. Від самого ранку тривали приготування до святкової вечері, до якої готували пісні страви, бо до 25 грудня триває суворий Різдвяний піст.
Перед вечерею господар вносив до хати дідух — сніп пшениці або жита, який символізував дух предків, урожай і добробут. За традицією, стіл застеляли сіном, у кутках клали зубчики часнику, бо вірили, що він оберігає дім від злих сил. Зверху клали святкову скатертину, ставили і запалювали різдвяну свічку, що символізує божественне світло.
На стіл ставили 12 пісних страв, що символізують 12 апостолів. Почесне місце займали кутя і узвар, які називали Божою їжею. Кутю куштували першою. Іноді господар підкидав ложку цієї страви до стелі: скільки зерен прилипне, таким щедрим буде рік.
Вечеря починалася з молитви. Загалом за столом має панувати тиша, спокій, шанобливе ставлення одне до одного. Вважалося, що як пройде Святвечір — таким буде і весь рік.
Традиційні страви на Святвечір:
- кутя
- узвар
- борщ пісний з грибами або квасолею
- вареники з капустою, картоплею чи маком
- голубці пісні
- риба або оселедець
- квасоля або горох
- тушкована капуста
- грибна юшка
- пампушки
- пісні млинці
- каша або картопля
Святвечір сьогодні
У наш час багато традицій збереглися, а деякі адаптувалися до сучасного життя. Хоч не всі дотримуються суворого посту, але на Святвечір зазвичай готують 12 пісних страв, бо вони були і залишаються важливим символом.
Святвечір і нині є днем родинної єдності, повернення додому, тепла й пам’яті про рід. За стіл уся родина також сідає лише з появою першої зірки на небі. Перед початком трапези усі моляться і читають “Отче наш”.
У цей день рідні дарують одне одному подарунки, прикрашають оселі різдвяними декораціями, колядують і зберігають дух цього великого свята.
Особливо сильні обрядові традиції зберігаються у західних областях. Там урочисто вносять дідуха та починають активне колядування вже зі Святвечора.
Цього дня суворо заборонено лаятися, лихословити, говорити погано про інших. Святвечір має відбуватися у дружній атмосфері. Крім того, гучні веселощі варто відкласти. Натомість уже після трапези можна починати колядувати, щоб прославляти народження Христа.