Рішення Європейського Союзу надати Україні безвідсотковий кредит у розмірі 90 млрд євро став важливим кроком для підтримки країни. Проте, як зауважує оглядач The Times Вільям Браудер, цей крок радше купує час, ніж вирішує проблему стратегічно. На його думку, справжній удар по кремлівській системі міг би завдати інший, значно сміливіший крок, а саме повна конфіскація заморожених активів РФ користь України.
Браудер зауважує, що кредит ЄС був життєво необхідним. Без нового фінансування Україна могла б залишитися без коштів уже навесні наступного року.
“Виробництво дронів було б зупинено. Закінчилися б артилерійські снаряди. Солдати не отримали б зарплату. А лінія фронту прорвалася б, відкривши шлях для прориву російських військ і, можливо, повного краху”, — зазначив оглядач The Times.
Поразка України означала б мільйони нових біженців, масове захоплення російською армією зброї НАТО та небезпечний прецедент безкарності. За його словами, окрилений успіхом Володимир Путін переключив би увагу на східний фланг НАТО, зокрема на Польщу та країни Балтії. Оглядач запевняє, що це не гіпотетичні страхи, адже російські безпілотники вже порушували повітряний простір Польщі, винищувачі — Естонії, а в Балтійському морі фіксувалися підозрілі диверсії проти підводних кабелів.
Прямий напад на країну-члена НАТО автоматично запустить механізм статті 5 і втягне Європу у війну.
“Молоді європейці будуть відправлені воювати і гинути, і все це через те, що ми вагалися використовувати найочевидніший інструмент, який у нас є: власні гроші Путіна. Кредит ЄС у розмірі 90 мільярдів євро запобігає цьому кошмару, принаймні на даний момент”, — вказує Браудер.
Однак, оглядач The Times вказує, що парадокс полягає в тому, що замість того, аби змусити агресора платити за руйнування, європейські лідери перекладають фінансовий тягар на власних громадян через зростання державного боргу. Хоча в ЄС заморожено близько 210 млрд євро російських резервів, їх конфіскацію заблокувала невелика група країн, зокрема Угорщина та Словаччина.
Єдиним частковим проривом стало рішення заморозити російські активи на невизначений термін, позбавивши окремі держави можливості блокувати продовження санкцій кожні пів року. Це зняло ризик їхнього раптового розморожування, але не розв’язало головного питання використання цих коштів для відновлення України.
У підсумку платити за війну доведеться платникам податків у Німеччині, Франції, Нідерландах та інших країнах, тоді як “гроші Путіна” залишаються недоторканними.
“Історія вчить нас, що фінансовий тиск може бути ефективним там, де дипломатія зазнає поразки. Росія може не рахувати своїх загиблих, але вона точно рахує свої гроші. Захоплення цих заморожених резервів завдасть удару по серцю системи Путіна і прискорить закінчення війни”, — підсумував Браудер.