У Північній Німеччині вчені вперше задокументували незвичне явище, як бурі щури навчилися полювати на кажанів. Це відкриття, зроблене між 2020 і 2024 роками, змінює уявлення науковців про поведінку міських гризунів та їхню здатність швидко адаптуватися до нових джерел їжі.
Дослідження, опубліковане в журналі Global Ecology and Conservation, зауважує, що нова форма хижацтва ставить під загрозу популяції кажанів, які й без того переживають серйозний тиск через зменшення природного середовища, світлове забруднення та людську діяльність.
Біолог Флоріан Глоза-Рауш та його команда з Музею природничої історії Берліна вивчали в Бад-Зегеберзі колонію з 30 000 кажанів видів Даубентона та Наттерера. Вони встановили біля входу в печеру інфрачервону камеру для фіксування польотів кажанів, щоб знайти спосіб, як захистити їх від місцевих котів.
Втім, камера зафіксувала зовсім інше. За кілька сезонів дослідники спостерігали 30 спроб полювання щурів на кажанів, з яких 13 виявилися успішними. Всі напади відбувалися в повній темряві, тож науковці припускають, що щури орієнтувалися за допомогою своїх надчутливих вусів.
“Ви можете побачити, що щури — справжні експерти. Вони чекають на кажанів і діють дуже професійно”, — каже нейроеколог Йоссі Йовель з Тель-Авівського університету.
Дослідники задокументували одразу дві тактики у щурів. Перша, це атака на кажанів, що відпочивають, коли тварини висять групами біля входу в печеру, тоді як інша – це перехоплення кажанів у польоті. Таку поведінку щурів була зафіксовано вперше у світі.
Щури вставали на задні лапи, використовуючи хвіст як опору, та хапали кажанів передніми лапами. Деякі гризуни вбивали здобич надзвичайно швидко й ефективно лише одним укусом.
За оцінками вчених, лише 15 щурів можуть зменшувати зимову популяцію кажанів у печері на 7% щороку. З огляду на те що багато кажанів зимують у містах, де бурі щури поширені повсюдно, це може мати серйозні наслідки для збереження видів.
Кажани є ключовими для екосистем, адже вони контролюють популяції комах, у тому числі небезпечних для сільського господарства. Крім того, науковці особливо наголошують на ризику передачі небезпечних вірусів та бактерій між щурами та кажанами. Кожен із цих видів може бути носієм патогенів, а їхня взаємодія створює потенційні умови для появи нових інфекцій.