Астрономи виявили в космосі щось незвичайне: ланцюжок галактик, які закручуються, немов гігантське торнадо. Протяжність цього ланцюжка становить щонайменше 49 мільйонів світлових років, тобто, це найбільша структура, що обертається, з усіх, які виявили у Всесвіті наразі, повідомляє Science Alert.
За словами дослідників, знахідка показує, як комічна павутина формує Всесвіт і залишає слід на галактиках, які наповнюють її.
“Цю структуру робить винятковою не тільки її розмір, а й поєднання вирівнювання спінів і обертального руху. Її можна порівняти з атракціоном “чашки” в парку розваг. Кожна галактика подібна до чашки, що обертається, але вся платформа – космічна нитка – теж обертається. Цей подвійний рух дає нам рідкісне уявлення про те, як галактики отримують своє обертання від більших структур, у яких вони перебувають”, — заявила фізик Лайла Юнг з Оксфордського університету у Великій Британії.
Космічна павутина — це, по суті, невидимий кістяк Всесвіту — величезна, складна мережа, що складається з незліченних ниток темної матерії, гравітаційно зв’язує Всесвіт і контролює розподіл і рух галактик.
Її нитки нагадують космічні магістралі, уздовж яких збираються і рухаються галактики. Їхнє вивчення розповідає про структуру Всесвіту і те, як він формувався і розвивався в перші миті після Великого вибуху.
Вчені виявили нову структуру в даних радіотелескопа MEERKat у Південній Африці. На відстані 440 мільйонів світлових років від нас учені помітили 14 галактик, які поводилися незвично. Вони вишикувалися в пряму, тонку як голка лінію розміром близько 117 тисяч світлових років завширшки і 5,5 мільйона світлових років завдовжки, багато з них були орієнтовані однаково, що не могло бути випадковістю.
Подальші дослідження дали змогу виявити ще 283 галактики на тій самій відстані, які розташовувалися вздовж тієї самої нитки і були також орієнтовані відносно неї. Коли вчені вивчили червоний зсув галактик, вони з’ясували, що світло від них було зміщене в бік синішого електромагнітного спектра, що узгоджується зі стисненням довжин хвиль світла в міру того, як джерело рухається до спостерігача. Світло галактик на протилежному боці було подовжене в бік більш червоного, що відбувається під час віддалення джерела.
Це означає, що вся структура обертається. Учені навіть вирахували швидкість цього обертання – 110 кілометрів секунду. На такій самій швидкості Чумацький Шлях і галактика Андромеда рухаються одна до одної.
Ця поведінка точно відповідає прогнозам теорії приливного моменту, моделі, яка передбачає асиметрію гравітаційного поля раннього Всесвіту, що передає кутовий момент ниткам космічної павутини, які формуються, забезпечуючи їм гарне обертання.
Присутність дифузного, холодного нейтрального водню у волокнах і багатий вміст водню в галактиках дають змогу припустити, що такі волокна можуть постачати галактики паливом, необхідним їм для зростання й утворення зірок.