Як стверджують джерела ZN.UA в Офісі президента та правоохоронних органах, після липневого кризового засідання у кабінеті глави держави між президентом Володимиром Зеленським та керівниками антикорупційних органів — директором НАБУ Семеном Кривоносом і керівником САП Олександром Клименком — відбулася ще не одна непублічна зустріч.
За інформацією співрозмовників, під час останньої такої зустрічі президента поінформували про готовність матеріалів для повідомлення про підозру голові офісу президента Андрію Єрмаку та секретареві РНБО Рустему Умєрову. Питання, втім, полягає не в тому, що керівники антикорупційних органів озвучили цю інформацію главі держави, а в тому, якою була його реакція.
Після цієї розмови президент ухвалив рішення про призначення Єрмака та Умерова керівниками української переговорної делегації. З іншого боку, після шести років політики «випалювання» всього професійного й інтелектуального, кого ще можна було висунути очолити українську переговорну делегацію, якщо не тих, хто має доступ до найвищого рівня президентської довіри?
Непрямим підтвердженням серйозності намірів НАБУ щодо цих посадовців є те, що вчора (25 листопада) Умеров був запрошений до Національного антикорупційного бюро на допит.
Зазначимо що на фоні «Міндічгейта» основні представники влади радили президентові звільнити Андрія Єрмака після оприлюднення плівок Міндіча-Галущенка. Він, за даними депутата Ярослава Железняка, фігурує на записах під псевдонімом «Алі Баба», брав участь у засіданнях і давав вказівки щодо того, як тиснути на НАБУ та САП. Сам глава ОП переконує президента, що корупційний скандал спровокував олігарх Ігор Коломойський, який протягом останніх трьох років перебуває в слідчому ізоляторі СБУ. До того ж Железняк каже, що замість звільнення Єрмака в офісі Зеленського вирішили зосередитися на інформаційній кампанії про примус до «плану Віткоффа» та контратаках на фігурантів плівок НАБУ.
Що стосується Умєрова, то він теж засвітився у справі про масштабну корупцію в енергетиці. Зокрема, за даними САП, він був під впливом друга президента та організатора схеми Тімура Міндіча. Про це ж йдеться і в тексті підозри самому Міндічу.
Чи вирішувало щось звільнення глави офісу президента? Чому мирний план з’явився синхронно з Міндічгейтом? Як Зеленському й Україні витримати зовнішній тиск Путіна й Трампа? І чи розуміє президент, що всередині система, яку він відмовився очищати від корупції, вже запустила тихий саботаж: «Акела промахнувся»? Відповіді на ці запитання в статті «Вибір Зеленського: ні миру з Росією, ні війни з корупцією» дає редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.