Середня врожайність соняшника 2025 року становила 8,5 центнера з гектара, що є найменшим показником серед усіх областей України.
2025 року на Миколаївщині зібрали 230 тисяч тонн соняшника. На тлі зменшення збору рослини ціни на соняшникову олію за 9 місяців в регіоні зросли на 14%.
Про це розповіла начальниця відділу координації статистичної діяльності, поширення інформації та комунікацій Головного управління статистики у Миколаївській області Тетяна Шушара, пише «Суспільне».
Статистика врожайності та цін
За її словами, для порівняння, 2023 року по області врожайність соняшника становила 21 центнер з гектара. Тоді ціни на олію, навпаки, знизилися на 18 відсотки — з 69 гривень за літр у січні до 58 гривень у грудні.
«За 2024 рік, на фоні зменшення виробництва насіння соняшника, ціни на олію вже зросли на 19 відсотків».
2025-го в області зібрали 230 тисяч тонн соняшника, 2023 року — 895 тисяч тонн, порівнює Тетяна Шушара. За дев’ять місяців цьогоріч ціни на олію зросли на 14 відсотків — до майже 83 гривень за літр.
«Слід додати, що у вересні 2025 року, порівняно з 2021 роком, споживчі ціни на соняшникову олію підвищились на 34 відсотки. В цілому, по країні ситуація аналогічна — зростання цін становило 32 відсотки», — каже вона.
Ціни на ринку
Продавчиня Марина працює на одному з миколаївських ринків 25 років, продає серед іншого рослинну олію. Жінка пам’ятає, як 2023 року ціна на соняшникову олію впала, адже тоді був великий врожай. Втім, з її слів, зараз все навпаки.
«Нам пропонують фірми гуртові ціну. Це був стрибок великий місяці два тому, подорожчання. Зараз вона (олія — ред.) стоїть — ніхто не купляє. Бо ціна піднялася до максимуму», — каже вона.
Жінка говорить, зазвичай більше купляють сиродавлену олію. Станом на листопад на ринку смажену олію продає за 100 грн (літр), а рафіновану та сиродавлену — по 70 гривень, додала продавчиня.
Чому держава не стримує зростання цін
Неврожай автоматично тягне за собою зростання цін на відповідну продукцію на ринку. Втім, навіть збільшення врожайності не завжди призводить до зниження ціни на олію, каже кандидат економічних наук Олексій Мірошниченко. Причина у тому, що велика частка вирощеного насіння та олії йде на експорт і дає стабільні прибутки. Водночас держава не впливає напряму на формування цін на внутрішньому ринку, додає експерт.
«Державна регуляторна політика здійснюється в першу чергу коштом регулювання квот на експорт. Держава може при меншому врожаї всередині країни для того, щоб експортери не тільки заробили, а наше населення тут спостерігало брак цієї продукції, відповідно, щоб не було дуже високого зростання цін, вона може обмежити трохи експорт. Тобто, зменшити квоти експортні і тоді ця продукція залишиться всередині країни», — пояснив економіст.
Завдяки цьому, вважає економіст, можна було б запобігти значному зростанню цін.
«Але, я думаю, враховуючи те, що зараз країна потребує надходження грошових коштів, збереження бізнес-структур, така регуляторна політика стосовно зменшення експортних квот не буде впроваджуватися», — каже він.
Замістити соняшникову олію, наприклад, оливковою — не вдасться, каже Мірошниченко. Річ у тім, що така альтернатива значно дорожча.