На узбережжі Чорного моря фіксують корейського окуня – хижака, розмноження якого може загрожувати місцевим видам у Чорному морі. Про це розповів доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач.
Що відомо про корейського окуня
“Це достатньо великих розмірів промисловий вид, який походить з Далекого Сходу. Його умовно називають “корейським”, в принципі, це Корея, Японія, Китай – ця частина, Японське море… Це хижа риба, й це є небезпекою для нашої екосистеми. Тому що буд виїдати місцеві риби, змінювати структуру угруповань. Тобто, негативний вплив на біорізноманіття може бути. Зокрема, це загрожує таким місцевим видам, як бичок”, – сказав Квач.
Водночас він зазначив, що треба враховувати те, що Чорне море для корейського окуня не дуже властиве, бо воно не таке солоне, як водойми, до яких звик хижак. Тому є сподівання, що масове множитися він не буде та, відповідно, не завдасть мешканцям Чорного моря великої шкоди. Але, експерт додав, що навіть, якщо ця риба сильно розмножиться, треба враховувати, що йдеться за промисловий вид, який має попит у рибалок.
“Мені рибалки навіть висилали відео, коли спіймали маленького окуня – довжиною до 30 см, але відпустили, щоб він розмножувався та зростав. Рибалкам це вигідно, бо риба велика та смачна”, – сказав науковець.
Зазвичай, за даними Квача, довжина корейського окуня сягає 65 см, вага – до 3 кг, тривалість життя – до 20 років.
За словами науковця, поки не можна стверджувати, що корейський окунь є саме інвазійним видом, бо точно не доведено, що хижак шкодить місцевим видам. Водночас дослідник констатує: це чужорідний вид, який, скоріш за все, підлягає знищенню.
Наскільки серйозна ситуація
Квач сподівається: якщо корейський окунь все ж таки сильно розмножиться (рибу визнають інвазією), в Україні буде організовано промисловий лов, який відіграватиме роль одного з засобів контролю. В іншому випадку, якщо інвазія не підтвердиться, “далекосхідний прибулець” вважатиметься рідкісною рибою, яка час від часу попадатиметься на рибальський гачок, – пояснив науковець.
“Але поки я спостерігаю, що кожного місяця їх (корейських окунів – ред.) все більше й більше з’являється. Поки тенденція для екосистеми негативна тому, що зростає кількість цього виду. Моніторинг ми проводимо”, – констатував провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України.
Наразі дослідник не може точно сказати, скільки саме є корейського окуня біля узбережжя, зокрема Одеси, Миколаєва тощо, бо через війну в Україні заборонено промисловий лов та цивільне мореплавство. Тобто, пояснив Квач, науковці не мають можливості вийти у море та на власні очі побачити, скільки цієї риби на певній відстані від берега. Тому зараз, в основному, ведеться моніторинг “улову на вудочку”.
Як пояснив Квач, біля одеських берегів корейського окуня вперше зафіксували близько двох років тому. Раніше цього мешканця Японського моря зафіксували у Болгарії, Туреччині, а у Криму – приблизно у 2013 році.