Верховна Рада 7 жовтня ухвалила у першому читанні законопроєкт №14013, який запроваджує офіційні правила ведення кредитних історій та державний контроль за цією діяльністю. Документ передбачає нові можливості для українців, але водночас містить ризики, зазначає керуючий партнер КАС Груп Володимир Гаркуша.
Законопроєкт вводить у правове поле поняття кредитної історії. Позичальники з позитивною репутацією отримуватимуть кращі умови кредитування — нижчі відсоткові ставки, більші ліміти, довші терміни. Для осіб із негативною історією можливі відмови або менш вигідні пропозиції.
Кредиторів зобов’яжуть регулярно передавати до кредитних бюро актуальну інформацію про виконання зобов’язань позичальників. Українці отримають право безкоштовно переглядати власну історію, вимагати зміни або видалення недостовірних даних.
У період воєнного стану близькі зниклих безвісти осіб зможуть тимчасово отримати доступ до їхніх кредитних історій. У разі смерті позичальника право на цю інформацію матимуть офіційні представники.
Також вводиться механізм «стоп-кредит». Якщо людина офіційно заявить про небажання укладати кредитні договори, будь-який новий кредит після цього вважатиметься недійсним.
Кредитні бюро накопичуватимуть персональні дані громадян: ПІБ, дату народження, серію і номер основних документів, адресу реєстрації та фактичного проживання, унікальний номер запису в демографічному реєстрі, відомості про поточну трудову діяльність, рівень доходів, цивільний стан, кількість утриманців і контактні дані.
Експерти звертають увагу на ризики. Інформація збиратиметься не лише з відкритих джерел, а й без згоди позичальників — безпосередньо від фінансових установ. Це створює загрозу витоку або неправомірного використання персональних даних.
Крім того, кредитні бюро отримають право надавати додаткові послуги — скоринг і консалтинг, що може призвести до конфлікту інтересів. Існує ризик, що оцінка кредитоспроможності клієнтів відбуватиметься у спосіб, вигідний певним фінустановам.
Проблемним також є механізм видалення недостовірної інформації. Навіть у разі оскарження бюро лише оновлює дані відповідно до джерела. Повне вилучення можливе лише тоді, коли джерело втратить статус публічного.
Незрозумілим залишається порядок визначення кредитного балу. Закон передбачає його запровадження, але не пояснює, як саме він впливатиме на укладення кредитних договорів. При цьому позичальники не матимуть доступу до власного балу.
Також питання викликає збір додаткової інформації — про адресу проживання, трудову діяльність, рівень доходів і цивільний стан. Механізм «стоп-кредит» потребує доопрацювання, адже позичальнику доведеться повідомляти всі кредитні бюро, що діють на ринку, і контролювати появу нових.
За словами експертів, впровадження кредитних історій може призвести до консервативнішої політики банків. Люди, які мали фінансові труднощі в минулому, ризикують отримувати відмови у кредитуванні навіть за стабільного поточного стану. Це може стимулювати зростання попиту на альтернативні фінансові сервіси — мікрофінансові організації або ломбарди, де умови менш прозорі, а відсоткові ставки значно вищі.
Курс валют, банківські рішення, інвестиції, кредити, податки та персональні гроші. Аналітика ринку й поради для тих, хто стежить за своїми фінансами, — читайте в розділі «Фінанси».