У 2026 році уряд пообіцяв українцям березневу індексацію пенсій, запуск нової накопичувальної системи та мінімальні виплати на рівні 4000 грн для мільйонів громадян. Проте реалізація цих амбітних планів впирається у величезний дефіцит бюджету та повну залежність від фінансування міжнародних партнерів.
Що насправді закладено в бюджет, коли й наскільки зростуть пенсії та які ризики можуть залишити українців без обіцяних грошей, розібрав адвокат Дмитро Корсун на YouTube-каналі “Мережа права”.
Бюджет і гроші: дефіцит у 45 мільярдів доларів
У проєкті бюджету на 2026 рік на пенсійні виплати планують витратити понад 251 мільярд гривень. Однак проблема в тому, що доходів Пенсійного фонду катастрофічно не вистачає, і держава змушена постійно покривати дефіцит з основного бюджету, який, своєю чергою, значною мірою наповнюється за рахунок зовнішньої допомоги.
За словами адвоката, головна невизначеність бюджету-2026 — це джерела надходжень. Потреба у зовнішньому фінансуванні сягатиме майже 2,8 трильйона гривень.
“Економісти підрахували, що нам потрібно шукати приблизно 45 мільярдів доларів макрофінансової допомоги”, — зазначає Дмитро Корсун.
Таким чином, видатки розписані, але їх фінансування залишається під великим питанням.
Індексація пенсій: підвищення, яке може “з’їсти” інфляція
Попри фінансові труднощі, уряд планує провести традиційну індексацію пенсій з 1 березня 2026 року. Це означає, що у січні та лютому пенсіонери ще отримуватимуть старі суми.
Згідно з проєктом, мінімальна пенсія зросте з 2 361 грн до 2 595 грн, тобто на 234 грн, або 9,9%. Це підвищення повністю збігається з прогнозованим урядом рівнем інфляції на 2026 рік.
“Це збігається з прогнозами уряду щодо рівня інфляції у 2026 році — ті ж самі 9,9%. Тож на тлі запланованого зростання цін, люди можуть і не відчути реальних змін в доходах”, — пояснює експерт.
Він наводить приклад 2025 року, коли середня пенсія зросла на 10,2%, а реальна інфляція склала 14,3%, що фактично зменшило купівельну спроможність пенсіонерів.
Нова пенсійна модель: накопичення та 4000 грн мінімалки
Ключовою зміною 2026 року має стати запуск нової пенсійної системи. Її мета — встановити прямий зв’язок між страховими внесками та розміром пенсії.
Що планують змінити:
- Запровадити обов’язкову накопичувальну систему, яка доповнить чинну солідарну.
- Трансформувати спеціальні пенсії для окремих категорій (суддів, прокурорів тощо) у професійні, що є спробою зрівняти умови для всіх та скасувати пільги.
Завдяки економії від цієї трансформації, уряд розраховує підвищити мінімальний розмір пенсії для 5 мільйонів пенсіонерів до 4000 грн. Проте Дмитро Корсун наголошує, що поки це лише наміри — відповідні законопроєкти мають подати до Верховної Ради до кінця 2025 року, і жодного рішення ще не ухвалено.
Проблеми та ризики: що може стати на заваді
Експерт виділяє кілька ключових ризиків, які ставлять під загрозу урядові обіцянки.
- Перша проблема — брак коштів. “В запланованому бюджеті бракує мільярдів доларів”, — констатує адвокат. Існує ймовірність, що міжнародні партнери не нададуть фінансування у повному обсязі, що може призвести до затримки або навіть урізання виплат.
- Друга проблема — “зависання” законопроєктів у Раді. Без своєчасного ухвалення необхідних законів пенсійна реформа може просто не стартувати.
- Третя проблема — безпека накопичень. Навіть якщо накопичувальну систему запустять, є побоювання щодо збереження коштів на рахунках, особливо якщо система не буде прозорою.
Висновки
Проєкт бюджету на 2026 рік — це черговий “бюджет війни”, оптимізм якого тримається на надії на міжнародну допомогу. Реалізація всіх планів залежить від багатьох факторів: від успішних голосувань у Верховній Раді до фінансових рішень у столицях країн-партнерів, які ще навіть не затвердили власні бюджети.
“Робота над наповненням бюджету конкретикою лише починається, і він ще точно буде змінюватись”, — підсумовує Дмитро Корсун.
Поки що українським пенсіонерам залишається спостерігати за розвитком подій та сподіватися, що амбітні плани уряду знайдуть реальне фінансове підґрунтя.
Ключові економічні події України та світу: курси валют, рішення урядів, інвестиції, ринки, енергетика й фінанси. Аналітика, прогнози та тенденції розвитку глобальної й національної економіки — читайте в розділі «Економіка».