За даними Економічної правди, з початку повномасштабного вторгнення українські правоохоронні органи витратили близько 4,9 млн гривень на експертизи у справах, пов’язаних із виготовленням і поширенням порнографії. Ці кошти йдуть на оплату роботи експертів, які зобов’язані переглядати фото- та відеоматеріали для підтвердження складу злочину.
За інформацією Офісу генерального прокурора, лише за січень–серпень 2025 року в Україні обліковувалося 1464 кримінальні провадження за статтею 301 Кримінального кодексу — “Виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів”.
Водночас до суду доходить лише невелика частина цих справ. З початку великої війни українські суди винесли 247 вироків за цією статтею, у яких фігурували 287 осіб.
Більшість засуджених (приблизно 150 людей) отримали вироки за поширення власного контенту, решта — за розповсюдження чужих матеріалів. Найчастіше “збут” відбувався через спеціалізовані сайти, вебкамери або месенджери.
Оскільки кожна така справа потребує експертизи, фахівці мають переглядати десятки годин відео. Держава сплачує їм за цю роботу — в середньому 11,3 тис. грн за одну експертизу, але в межах однієї справи їх може бути кілька.
У підсумку загальні витрати на такі експертизи з 2022 року сягнули майже 5 мільйонів гривень. Утім, суди зазвичай покладають ці витрати на засуджених, зобов’язуючи їх компенсувати державі суму, витрачену на дослідження матеріалів.
Для прикладу, у одному з рішень суду зазначено, що експерт за 33 години перегляду відео отримав 15 тисяч гривень — тобто приблизно 500 грн за годину.
Аналітики зазначають, що попри зовнішню “пікантність” теми, така робота є необхідною частиною кримінальних розслідувань, адже без офіційної експертизи неможливо визначити, чи дійсно матеріали належать до порнографічних.