В 2025 році Україна відчуває на собі наслідки кліматичних змін: скорочується зима, зростає кількість спекотних днів і тропічних ночей, а небезпека пилових бур і теплових ударів зростає, особливо у великих містах. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух, передає «Главком».
Торік у липні в Україні фіксували до +36°C і вище. За словами Балабух, цього літа середня температура буде на 1–2 градуси вищою за норму, а липень і серпень – посушливими. Однак про нові температурні рекорди прогнозисти поки не говорять. Аномально тепла зима і рання весна цього року – це вже не просто відхилення, а чіткі наслідки змін клімату. Зима скорочується, сильні морози трапляються дедалі рідше. Температура все частіше коливається в межах -5 до +5°C.
«Минулий 2024 рік був найспекотнішим на Землі з 1800-х років, а можливо й за останні 100 тисяч», – зазначає Віра Балабух. – «Це перший рік, коли середня річна температура перевищила 1,5 градуса Цельсія, а над сушею – 2,3 градуси».
В Україні найбільше потепління фіксується взимку й улітку. За останні 30 років середні температури у ці сезони зросли майже на 1,5 градуса. Зростає і тривалість спекотних періодів, кількість тропічних ночей, коли температура не опускається нижче 20°C. Це створює серйозне теплове навантаження як на здоров’я людей, так і на енергосистему, що призводить до можливих перебоїв в електропостачанні.
Окрему небезпеку становлять міста з густою забудовою без зелених зон. Через ефект «міського острова тепла» температура там може бути на 5 і більше градусів вищою, ніж у передмістях. Найбільше у зоні ризику – міста-мільйонники: Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів, Запоріжжя, Донецьк.
«У Києві майже при кожному супермаркеті – заасфальтовані парковки. Такі площі сильно нагріваються і віддають тепло в атмосферу. Кожен дощ стає проблемою через відсутність стоків», – пояснює кліматологиня.
Як приклад ефективної протидії наслідкам клімату вона наводить Німеччину, де законом вимагається облаштовувати зелені дахи для утримання опадів. Такі рішення дозволяють знизити температуру в містах і зменшити навантаження на інфраструктуру.
Ще одне небезпечне явище – пилові бурі. Минулого року в Україну дійшла буря з Сахари. Такі явища можуть повторюватися частіше через знищення лісосмуг, зокрема у зоні бойових дій.
Війна в Україні також впливає на кліматичну ситуацію. За оцінкою Міндовкілля, з лютого 2022 по лютий 2024 року через бойові дії утворилось до 180 млн тонн викидів парникових газів.
До 2050 року температура в Україні може зрости ще на 2,5 градуса, а до кінця століття – на 4 градуси й більше. Це означатиме скорочення зими до кількох тижнів і подовження теплого періоду майже на два місяці.
Однак зміни клімату несуть не лише загрози, а й нові можливості – наприклад, для розвитку аграрного сектору. В Україні з’являються умови для вирощування третіх урожаїв і теплолюбних культур. Але основна проблема – волога.
Щоб стримати зміни, в Україні діє державна кліматична політика. Зараз розробляються стратегії адаптації для різних секторів.
На думку Віри Балабух, пересічна людина також може допомогти: утеплювати будинки, економити електроенергію, висаджувати дерева. Саме зелені насадження – найефективніший спосіб «вилучення» вуглецю з атмосфери.
Найобговорюваніші події, популярні відео, меми, тренди соцмереж і несподівані історії, що набирають мільйони переглядів. Усе, чим живе інтернет і про що говорить світ, — у розділі «Вірусні новини».