Російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін у рамках пропагандистського фільму “Росія. Кремль. Путін. 25 років” уперше згадав про свого можливого наступника. Його заяву в коментарі для Главреда оцінив політолог, керівник аналітичного центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов.
“Зазвичай подібні речі не проговорюються просто так. У цьому контексті часто згадують Дюміна, проте це не гарантовано. Адже у Патрушева є син, і за віковими критеріями серед ‘кремлівських принців’ він також підходить. Свого часу пророкували політичне майбутнє Іванову, але через певні обставини він зник з публічного простору. Наразі розмови про наступника Путіна передчасні”, – зазначив експерт.
На думку політолога, інформація про ймовірних спадкоємців часто має навмисно провокативний характер. Їхнім призначенням може бути виявлення потенційних претендентів, яких у разі необхідності можна буде нейтралізувати або послабити. Прикладом такої ситуації, на думку Золотарьова, є Дюмін, якого свого часу називали наступником, а Курська операція мала стати для нього випробуванням. Але, за словами експерта, результатів це не дало, й згодом про нього згадують значно рідше.
“У підсумку останнє слово залишиться за Путіним. Російська система влади влаштована таким чином, що там не існує повного самодержавства — вона функціонує на компромісі інтересів багатьох груп. Кандидатура, яка буде сприйнята як найбільш прийнятна, отримає перевагу. Але це не виглядає як сценарій з умовним спадкоємцем. У будь-якому разі, протягом найближчих одного-двох років ця тема не є актуальною. Що буде до завершення нинішнього президентського терміну Путіна — побачимо”, – додав політолог.
Золотарьов також вважає, що за умови задовільного стану здоров’я Путін може залишатися на посаді до 2036 року. Чутки про його можливу заміну двійником експерт називає малоймовірними, хоча визнає, що деякі зовнішні відмінності викликають питання. Загалом, за словами політолога, немає явних ознак того, що Путін готується піти з посади.
“А з політичної точки зору заява про наступників була провокацією руху серед людей з амбіціями, щоб подивитися на їхню поведінку”, – резюмував Золотарьов.