Російський правитель Володимир Путін уникає міжнародних поїздок і воліє залишатися в безпечному оточенні. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Володимир Путін відвідував лише ті країни, які межують з Росією або мають з нею тісну співпрацю, і де йому попередньо гарантували безпеку. Серед таких держав — Китай, Монголія, Північна Корея, Казахстан, ОАЕ та В’єтнам, заявив головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
За його словами, одним із головних чинників страху Путіна є можливість повторення долі керівника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина, який загинув за загадкових обставин після авіакатастрофи. Ус припускає, що Путін розуміє: якщо з ним трапиться щось подібне, ініціатором може бути не зовнішній ворог, а власне кремлівське оточення.
Аналітик підкреслює, що смерть Путіна могла б стати “сакральною жертвою”, яка дозволила б частині еліт налагодити відносини із Заходом. Саме цей внутрішній страх і стримує російського лідера від участі у переговорах у Стамбулі, навіть якщо присутність, наприклад, Дональда Трампа могла б створити для нього сприятливі умови для тиску на Україну.
Під час нещодавньої зустрічі в Анкарі Іван Ус поспілкувався з колишнім представником Туреччини в НАТО. Той нагадав, що на той момент Анкара фактично вела дві паралельні війни з Росією — в Сирії та Лівії, де на боці Москви діяли сили ПВК “Вагнера”. Хоча офіційно це не визнається, їх сприймали як частину російського військового впливу.
Путін розуміє: попри заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана про дружні стосунки, Туреччина не є безпечним місцем для нього. В історичному контексті відносини між Росією і Туреччиною завжди були напруженими — ще з часів Російської та Османської імперій, які неодноразово вступали в конфлікти, зокрема через вплив у Чорноморському регіоні.
Актуальні події, рішення урядів, міжнародна дипломатія та заяви лідерів — усе про політичне життя України та світу. Аналітика, вибори, санкції й ключові домовленості — читайте в розділі «Політика».

