Ще вчора ви купували літр молока — сьогодні на полиці лише 900 грамів. В епоху нестабільної економіки й постійного зростання цін виробники все частіше вдаються до тонких маркетингових ходів. Один із них — зменшення об’єму товару без зміни ціни. І хоча закон не забороняє продавати “неповні” пачки, споживачі відчувають себе обдуреними.
Колись ми звикли, що базові продукти мають стандартні об’єми: літр молока, кілограм рису, пляшка олії — 1 літр. Але сьогодні все більше на полицях — “укорочених” версій: 800 грамів рису, 900 грамів цукру, 500 мл олії, навіть сирки по 55 грамів замість звичних 90. І все це — у звичній упаковці, звичної форми, звичного дизайну. Споживач платить, як за “повний бак”, а в пакеті — лише “три чверті”.
Експертка з агросфери Лариса Гук називає це “прихованим підвищенням цін”. Люди психологічно орієнтуються на цифру на ціннику, не вдивляючись у дрібний шрифт з вагою. Це дозволяє виробнику уникнути негативної реакції на пряме подорожчання. Особливо активно цим користуються молочні компанії, які ще 10 років тому почали “стискати” свої пакети під приводом того, що “маса точніша за об’єм”.
У хід пішли молоко по 870 г, сметана по 150 г, масло по 100 г. Причому чим довше триває економічна турбулентність, тим частіше покупець орієнтується на вартість, а не на вагу.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», якщо на упаковці чітко вказано фактичну вагу продукту, виробник нічого не порушує. Навіть якщо ви очікували побачити кілограм — але отримали 800 грамів.
Втім, споживачі почуваються ошуканими. У Держпродспоживслужбі фіксують зростання кількості скарг на невідповідність ваги очікуванням. Люди обурюються, коли вдома з’ясовується, що звична пачка містить менше, ніж здавалося.