Філософ Кріс Картер переконаний: смерть — це не кінець, а лише початок довгого шляху. Він стверджує, що може довести це. На його думку, нас чекає не тільки кілька втілень, а й багатоплощинний небесний світ, який філософ порівнює з “численними оселями”, про які згадував Ісус у Біблії.
Щоправда, за словами Картера, на відміну від традиційних релігійних уявлень, зустріти Бога після смерті вдасться не одразу.
У своїй новій книзі “Доказ життя після смерті” він ґрунтовно аналізує факти на користь існування загробного життя — від переживань клінічної смерті та передсмертних видінь до феноменів привидів і дітей, які нібито пам’ятають минулі життя. Особливу увагу Картер приділяє повідомленням, які нібито надходили від померлих.
Одне з найдетальніших описів загробного світу, за словами автора, належить Фредерику Майерсу — британському поетові та засновнику Товариства психічних досліджень. Через 23 роки після смерті, Майерс, як стверджується, “зв’язувався” з медіумами по всьому світу, описуючи післясмертне існування.
Хоча більшість таких медіумів сприймалися скептично, ірландка Джеральдін Каммінс викликала довіру, і саме через неї, за словами Картера, Майерс передав вражаючу інформацію.
У своїх “посланнях” Майерс описував багатопланову структуру потойбічного світу: Гадес — проміжний стан, Третій рівень — сфера земної уяви, далій йде Ейдо, після нього рівень Полум’я, далі рівень Світла і аж насамкінець — За-Обрій — втеча від фізичного всесвіту
За його словами, Гадес — не пекло, а радше спокійне місце відпочинку на межі двох світів.
Третя площина, згідно з описом, схожа на Землю, але з надзвичайною красою. Там люди з подібними смаками об’єднуються в спільноти, а самітники можуть створити собі особисті світи.
Четверта площина — Ейдо — вважається першим “справжнім небом”, з барвами та візіями, які неможливо уявити земним розумом.
П’ятий, шостий і сьомий рівні, за Картером, дедалі важче описати словами, бо вони занадто далекі від земного досвіду. Та водночас — усе бажаніші.
На шостому рівні, за переданими словами Майерса, душі вже не мають тіл і існують як чисте світло, як “думка Творця”. Саме там — спільнота безсмертних.
Водночас не всі потрапляють у райські місця. Деякі душі починають свій шлях із темних і холодних областей третьої площини — це ті, хто вів егоїстичне або жорстоке життя на Землі. Скільки вони залишатимуться там — залежить від їхнього власного бажання змінитися.
Картер підкреслює: уявлення про “звичне небо і жахливе пекло” — застаріле. Пекло, за його словами, — радше “вогонь розуму”, ніж місце фізичних тортур.
При цьому він вважає, що Бога після смерті можна побачити не скоро. За його словами, Майерс вважав, що Бог перебуває надто далеко від людського рівня. І тільки на сьомому рівні свідомість може наблизитися до нього.