Президент США Дональд Трамп використовує критичну ситуацію України у війні як свою “золоту бізнес-можливість”, намагаючись нав’язати Києву вкрай невигідну угоду з видобутку корисних копалин, пише Politico.
Згідно з останньою версією угоди, США отримають половину доходів, отриманих від продажу української нафти, газу і вуглеводнів, а також майже все від її металів, критично важливих мінералів та “інших видобувних матеріалів”. США також отримають прибуток від будь-якої інфраструктури, пов’язаної з природними ресурсами, включно з дорогами, залізницями, трубопроводами, портами, терміналами і нафтопереробними заводами. США також отримуватимуть усі роялті та прибутки від природних ресурсів, поки Україна не виплатить США щонайменше 100 мільярдів доларів військового боргу.
Це кардинально відрізняється від політики ленд-лізу США часів президента Теодора Рузвельта. Видання нагадує, що під час Другої світової війни США допомогли 38 країнам поставками та обладнанням на суму близько 50 мільярдів доларів, а отримали назад лише близько 8 мільярдів доларів. Ба більше, хоча за умовами угоди передбачалося повернути неушкоджене обладнання, насправді його майже не залишилося, і його було продано союзникам за зниженими цінами.
Однак угода Трампа з Україною “менше схожа на ленд-ліз і більше схожа на нерівноправні договори, які імперські західні держави нав’язали Китаю в 19 столітті”, – зазначає видання.
При цьому головна відмінність між цими нерівноправними договорами та угодою Трампа щодо мінеральних ресурсів полягає в тому, що їх було нав’язано супротивникові після воєнних перемог, а не фактично союзнику.
“Хоча українці журяться з приводу ідеї виплати репарацій США, важливо пам’ятати, що Трамп вимагає не “військові репарації” – виплати як відшкодування за зло, заподіяне переможеним агресором. Замість цього президент США діє як військовий спекулянт, аморально користуючись моментом, щоб нажитися”, – зазначає Politico.