Демократія у світі перебуває в найгіршому стані за останні два десятиріччя. Про це свідчать дані нового рейтингу Індексу демократії. Станом на сьогодні лише 6,6% людства живуть у повній демократії.
Про це повідомляє The Economist. Economist Intelligence Unit (EIU) щорічно проводить таке дослідження з 2006 року.
Найдемократичнішою державою 16 рік поспіль залишається Норвегія з результатом у 9,81 бала. За нею йдуть Нова Зеландія (9,61) та Швеція (9,39).
Найнижчу позицію в рейтингу з 2021 року займає Афганістан, набравши лише 0,25 бала. Найбільших змін зазнав Бангладеш, де минулого року після урядового повстання змінилась влада. Країна спустилась з 75-го на 100 місце.
Україна ж опустилася на одну сходинку – з 91 на 92 (було 5,06 бала, стало — 4,90). Наразі країна входить до країн “перехідного” або “гібридного” режиму.
Зазначається, що ситуація в Україні погіршилась через централізацію влади в Офісі президента, зменшення ролі парламенту, уряду, медіа й опозиції та вимушене скасування виборів. Також пишуть, що виснаження війною підірвало довіру громадян до держави й особисто президента.
Водночас фахівці визнали, що наразі організація вільних і справедливих виборів в Україні була б неможливою. Причина у великій кількості біженців, окупації територій та неможливості дати гарантій безпеки виборцям.
Середній глобальний показник демократії впав до рекордно низького рівня 5,17 бала, порівняно з максимумом у 5,55 у 2015-му. Нині ж лише 6,6% населення світу живе в умовах повної демократії. Десять років тому цей показник становив 12,5%. Також велика частина населення світу (двоє з пʼяти людей) живе в умовах авторитарного правління.
В Європі також відбулися помітні погіршення. Францію понизилася з повної демократії до рівня недосконалої. Це відображає погіршення показника довіри до уряду після того, як дострокові парламентські вибори не забезпечили законодавчу більшість для жодної партії чи блоку.
Рейтинг Румунії впав через втручання Росії у вибори. Південна Корея випала з повної демократії після кризи, яку влаштував президент Юк Сок Йоль. В Росії ще одні фіктивні вибори дали Володимиру Путіну пʼятий президентський термін, але країна-агресор набрала лише 2,03 бала в індексі.
США залишились недосконалою демократією, але змістилися зі своєї позиції у 2023 році (піднялись з 29-го місця на 28). За даними фахівців, її рейтинг може впасти на тлі дій президента Дональда Трампа.
Останній звіт за 2024 рік охоплює 167 країн і територій. Їх оцінили за шкалою від нуля до десяти за пʼятьма критеріями:
- виборчий процес і плюралізм;
- функціонування уряду;
- політична участь;
- політична культура;
- громадянські свободи.
Рейтинг Світового банку
У 2024 році Світовий банк оприлюднив рейтинг економік світу (за розміром) за підсумками 2023 року. Україна посіла 57 місце, а Угорщина — 56-те. В трійці лідерів опинились США, Китай та Німеччина.
Десятка лідерів виглядає так:
- США — $27 360,935 млрд;
- Китай — $17 794,782 млрд;
- Німеччина — $4 456,081 млрд;
- Японія — $4 212,945 млрд;
- Індія — $3 549,919 млрд;
- Велика Британія — $3 340,032 млрд;
- Франція — $3 030,904 млрд;
- Італія — $2 254,851 млрд;
- Бразилія — $2 173,666 млрд;
- Канада — $2 140,086 млрд.
Наступні десять місць виглядають так: Росія ($2 021,421 млрд), Мексика ($1 788,887 млрд), Австралія ($1 723,827 млрд), Корея ($1 712,793 млрд), Іспанія ($1 580,685 млрд), Індонезія ($1 371,171 млрд), Нідерланди ($1 118,125 млрд), Туреччина ($1 108,022 млрд), Саудівська Аравія ($1 067,583 млрд), Швейцарія ($884,940 млрд).
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».