Науковці продовжують досліджувати походження COVID-19, намагаючись з’ясувати, які саме тварини могли стати проміжною ланкою між кажанами – ймовірними природними носіями SARS-CoV-2 – і людиною. Останні дані свідчать, що серед основних підозрюваних – єнотоподібні собаки, цивети, сиві бамбукові щури та великий борсук.
Про це пише Nature.
ДНК-тестування дало нові підказки
Команда дослідників провела генетичний аналіз тварин, які продавалися на ринку в Ухані, щоб зрозуміти, чи їхні популяції пов’язані з регіонами, де мешкають кажани, що є природними резервуарами коронавірусів. Виявилося, що ареали проживання диких єнотоподібних собак, цивет, борсуків і щурів збігаються з місцями існування кажанів, що теоретично могло сприяти передачі вірусу.
Проте мітохондріальна ДНК єнотоподібних собак, знайдених в Ухані, не збігається з тими, що мешкають на півдні Китаю. Натомість вони мають більше спільного з популяціями центральних і південних регіонів країни. Це ставить під сумнів гіпотезу про те, що саме південний Китай став джерелом поширення вірусу через цей вид тварин.
Яким чином вірус міг поширитися
За словами відомої вірусологині Маріон Купманс, щоб вірус передався між тваринами, потрібна була велика кількість інфікованих особин. Якщо заражених було замало, вірус просто не міг закріпитися серед популяції і мав зникнути. Поки що немає чітких доказів, що на півдні Китаю єнотоподібні собаки розводяться в такій кількості, щоб вони могли стати ключовим резервуаром вірусу.
Також можливо, що поширення інфекції відбулося через окрему партію тварин, яких могли випадково заразити кажани. У такому випадку передавачами SARS-CoV-2 могли стати й інші види, які були присутні на ринку.
Брак даних та роль політики
Еволюційний біолог Джонатан Пекар із Единбурзького університету (Велика Британія) наголошує, що відновити точну картину поширення COVID-19 неможливо без додаткових даних з початкового етапу пандемії. Науковці також зазначають, що в перші місяці пандемії багато досліджень не проводилися, ймовірно, через побоювання щодо інфікування людей і політичну ситуацію в Китаї.
Це ускладнює можливість визначити точне походження вірусу та механізм його переходу до людини. Попри це, дослідження генетичного матеріалу тварин дає нові підказки, які можуть наблизити світ до розуміння того, як і чому виникла одна з наймасштабніших пандемій сучасності.