На тлі війни, що триває, в Україні фармацевтичний ринок залишається одним із небагатьох секторів, де інфляція залишається відносно низькою, зі зростанням всього на 12,4% на рік порівняно із загальним зростанням на 44,2% загального рівня цін, як повідомляє «УНІАН».
Ціни на основні товари та послуги зросли суттєвіше. Проте контрольоване зростання цін на ліки можна пояснити ефективним співробітництвом між аптеками та дистриб’юторами, які використовують системи знижок та маркетингові угоди для управління витратами.
Ця динаміка викликала дискусії щодо ціноутворення на фармацевтичні препарати в Україні, розвіявши кілька міфів. Глибокіший аналіз показує, хто впливає на ціни на ліки і чи є вони більш доступними в Україні порівняно з Європейським Союзом.
Дослідження Proxima Research International наголошує, що основним фактором, що впливає на ціну ліків, є виробник, який вносить 71,8% у кінцеву вартість. На аптеки припадає 22,3%, а на дистриб’юторів – 5,9%.
Іншими словами, з кожних 100 гривень, витрачених на ліки, 72 гривні припадає на виробника, 22 – на аптеки та 6 – на дистриб’юторів.
За останні десятиліття середня операційна маржа аптек знизилася з 23% до 14%, що є найнижчою маржею в регіоні. Для порівняння, маржа аптек у Румунії становить 16%, а в Польщі та Угорщині – 19% та 20% відповідно. Аптеки в Україні генерують чистий прибуток лише близько 4% від обороту після врахування таких витрат, як оренда, комунальні послуги та зарплати. Це скромна цифра з огляду на значну соціальну відповідальність аптек.
Щоб компенсувати зниження маржі, аптеки все більше покладаються на маркетингові послуги, які допомагають підтримувати доступні ціни споживачам.
Ще один міф полягає в тому, що ліки в Україні дорожчі, ніж у Європі. Проте порівняння конкретних ліків показує, що це негаразд. Наприклад, популярне знеболювальне «Нурофен» коштує в Україні від 189,10 до 345,51 гривень за 24 капсули, тоді як у Європі ціна за 20 капсул починається від 322,10 гривень.
Також понад 85% ліків в Україні реалізується через роздрібну торгівлю, що пов’язане із відсутністю розвиненої системи відшкодування та медичного страхування. Кількість аптек на душу населення в Україні вища, ніж у країнах ЄС, але середній оборот української аптеки значно нижчий: 239 000 євро проти 806 000–1,33 млн євро у країнах Східної Європи.
Крім того, в Україні список ліків, що відшкодовуються, включає всього 544 найменування, тоді як країни ЄС забезпечують покриття від 2900 до 6900 найменувань.
В Україні державне регулювання цін на ліки поширюється на різні категорії ліків. Для тих, що продаються за програмою «Доступні ліки», оптові та роздрібні націнки обмежені 10% та 15% відповідно. Для ліків із Національного списку оптові націнки обмежені 10%, а роздрібні ціни можуть збільшуватись на 15-25% залежно від собівартості. Однак деякі виробники встановлюють ціни набагато вищі, а націнки сягають 500%.
Експерти стверджують, що для зниження цін на ліки уряду необхідно безпосередньо домовлятися із виробниками та гарантувати обсяги закупівель. Потім виробники могли б знизити ціни, а такі інструменти як програма «Доступні ліки» могли б допомогти зробити ліки більш доступними.
Однак це вимагатиме додаткових бюджетних коштів, які нині є пріоритетними для оборони країни під час війни, що триває.