Щастя людей протягом усього життя найточніше залежить від міцності стосунків. Вони “невід’ємні для всього, що ми робимо, і для всього, чим ми є”. Такого неспростовного висновку дійшли автори книжки “Хороше життя” професор психіатрії та професор психології з Гарвардської медичної школи при Массачусетській лікарні, лікарі Роберт Волдінгер і Марк Шульц, пише журнал Fortune.
У своїй книзі вчені посилаються на найтриваліше у світі наукове дослідження щастя на сьогоднішній день. Воно було розпочато 1938 року і спочатку вивчало життя 724 студентів Гарварду і малозабезпечених хлопчиків з Бостона. Надалі дослідження було розширено до понад 2000 осіб – до нього включили подружжя і дітей початкових учасників.
“Дослідники збирали медичні карти учасників кожні п’ять років, проводили ДНК-тести і кожні два роки отримували анкети про їхнє життя і благополуччя. Приблизно кожні 15 років дослідники зустрічалися з учасниками особисто для інтерв’ю. Дослідники стежили за життям учасників у надії знайти ключ до щастя. І це було не хороше здоров’я”, – пише журнал.
Коли учасників дослідження щастя запитували, як вони долали негаразди, наріжним каменем надії в їхньому житті залишалися зв’язки з іншими людьми.
У міру дорослішання учасники, які ділилися жалем, здебільшого нарікали на те, як мало часу вони проводили з сім’єю і друзями і як сильно їх турбували, здавалося б, незначні речі – успіхи в кар’єрі та гроші.
“Річ не в тому, що досягнення не важливі й не приносять задоволення. Це так. Але коли ми жертвуємо нашими стосунками, ось тоді ми в кінцевому підсумку шкодуємо про це і живемо не таким гарним життям, яким могли б жити”, – зазначив Волдінгер.