Науковці взяли сперму на “блювотну комету”, щоб перевірити ймовірний успіх зачаття на Марсі.
Про це пише Daily Star.
Хоча космічні подорожі наразі є дещо ексклюзивними, далекоглядні вчені планують майбутнє з більш доступними космічними круїзами. Більше того, віра в те, що одного дня ми зможемо створити космічні поселення на таких небесних тілах, як Місяць і Марс, спонукає дослідників розглядати всілякі сценарії. А в одному з нещодавніх експериментів аналітики заглибилися у вивчення шансів на народження космічної дитини.
Команда авторів дослідження написала у своїй статті: “З майбутніми планами тривалих космічних місій та інтересом до космічного туризму, що зростає, тема можливої ймовірності зачаття людини в умовах мікрогравітації стала ще більш актуальною”.
Вони визнали, що мало що зрозуміло про те, як мікрогравітація впливає на репродуктивну функцію людини, особливо на чоловічі гамети. І що технічні та етичні проблеми, поряд з обмеженими можливостями для досліджень, ускладнюють збір корисних даних на цю тему.
Дотепер дослідження, що стосуються симуляції гравітації на зразках тварин, проводилися в умовах terra firma. Хоча ці дослідження вказують на видоспецифічні реакції, такі як зниження рухливості сперматозоїдів мишей і підвищення рухливості сперматозоїдів биків.
Щоб глибше вивчити поведінку людської сперми, дослідники запустили її в умовах невагомості за допомогою параболічного польоту, який в народі називають “блювотною кометою”, відомою своєю схильністю спричиняти сильну нудоту у її пасажирів.
Параболічні польоти, хоч і доступні для імітації мікрогравітації, не позбавлені недоліків через інтенсивну фазу “гіпергравітації”, яка настає після невагомості, коли літальний апарат відновлюється після вільного падіння. Попри це, дослідники визнали ці польоти адекватними для свого експерименту і приступили до збору зразків сперми для тестування.
У дослідженні взяли участь 15 добровольців із життєздатною спермою, яку ретельно перевірили перед польотом. Зразки були розділені на дві групи: одна призначалася для пригод у невагомості, а інша залишалася на землі для контролю. Зразки, призначені для польоту, були надійно закріплені на порожньому сидінні, щоб уникнути будь-яких перешкод для екіпажу або пілота під час складних польотних маневрів, і все це під ретельним контролем чутливих акселерометрів. Після польоту сперма була доправлена до лабораторії для подальшого дослідження.
Висновки були значними: “Вплив короткочасних змін гравітаційного навантаження, зокрема мікрогравітації, під час параболічного польоту статистично значно знижує рухливість сперматозоїдів і життєздатність свіжих зразків людської сперми”, – дійшла висновку команда, зазначивши потенційні наслідки для довгострокової колонізації космосу людиною.
Однак, попереджають про майбутні виклики: “У майбутньому, якщо люди залишатимуться в космосі протягом тривалих періодів часу, піддаючись впливу різних піків мікрогравітації та гіпергравітації, які можуть варіюватися від місяців до декількох років, репродукція може стати проблемою, яку потрібно буде вирішувати”.
Точний процес, за допомогою якого знижується рухливість сперматозоїдів, все ще залишається загадкою, і дослідники кажуть, що необхідно провести додаткові дослідження.
“Оскільки наші експерименти містили лише декілька секунд мікрогравітації, виникає запитання, якими можуть бути наслідки більш тривалого впливу”, – поділилася команда.
Дослідження опубліковане в журналі Acta Astronautica.