Нещодавно китайський марсохід знайшов нові докази на підтримку теорії про те, що на Марсі колись був величезний океан. Апарат відстежив частину стародавньої берегової лінії, де колись могла плескатись вода.
Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому у журналі Scientific Reports.
2021 року китайський марсохід “Чжужун” приземлився на рівнині в районі Утопії в північній півкулі Марса, де раніше були виявлені сліди стародавньої води. З того часу він досліджує червону поверхню, щоб знайти нові докази цієї теорії.
За словами провідного автора дослідження Бо У з Гонконзького політехнічного університету, навколо місця посадки апарату було виявлено різні особливості, що вказують на наявність океану в минулому, у тому числі “ямчасті конуси, багатокутні западини та витравлені потоки”.
Попередні дослідження припускали, що кратероподібні конуси з ямками могли утворитися в результаті діяльності грязьових вулканів і часто утворювалися в районах, де була вода або крига.
Згідно з дослідженням, інформація з марсоходу, а також супутникові дані та аналіз, проведені на Землі, також вказують на те, що колись поряд із цим районом проходила берегова лінія.
Група дослідників підрахувала, що океан утворився внаслідок повені близько 3,7 мільярда років тому. Через деякий час океан замерз, утворивши берегову лінію, а потім, згідно з їх сценарієм, зник трохи більше ніж 3,4 мільярда років тому.
Бо наголосив, що команда “не стверджує”, що їхні висновки остаточно доводять існування океану води на Марсі в далекому минулому. Щоб отримати переконливі докази цієї теорії, швидше за все, потрібно буде доставити на Землю деякі зразки марсіанських порід для більш детального вивчення.
Спірна теорія
Бенджамін Карденас, вчений з Університету штату Пенсільванія в США, проаналізував інші докази існування марсіанського океану та заявив, що він “скептично” оцінює результати нового дослідження. На його думку, китайські дослідники не врахували повною мірою, наскільки сильно марсіанський вітер вплинув на поверхню планети за останні кілька мільярдів років.
“Ми схильні вважати Марс не дуже активним, як і Місяць, але він активний!” – сказав Карденас.
Він нагадав минулі дослідження, які змоделювали зміни марсіанської поверхні та дійшли висновку, що “навіть повільні темпи марсіанської ерозії” мали знищити ознаки берегової лінії древнього океану за такий тривалий період.
Бо визнав, що вітер міг зруйнувати деякі скелі, але зазначив, що вплив метеоритів, що падають на Марс, також може “іноді виносити на поверхню підземні породи та опади”.
Хоча загальна теорія залишається спірною, Карденас заявив, що він “схильний думати, що на Марсі є океан”.
Якщо вченим вдасться дізнатися правду про океан Червоної планети, швидше за все, буде розгадана ще більша таємниця – чи є Земля єдиною планетою в Сонячній системі, здатною дати притулок життю.
“Більшість вчених вважають, що життя на Землі зародилося або на дні океану, коли туди потрапили гарячі гази та мінерали з надр, або дуже близько до межі поділу води та повітря, у невеликих приливних басейнах. Таким чином, докази наявності океану роблять планету більш гостинною”, – зазначив Карденас.