З початку війни в Україні виникла серйозна кадрова криза. Багато працівників, особливо в медицині та сільському господарстві, йдуть служити в армію, їдуть за кордон або шукають спокійніших місць. Особливо не вистачає фахівців у “чоловічих” професіях, і роботодавці готові приймати жінок на такі ролі.
Питання, чи готові українки вчитися новим спеціальностям? Про це розповів Фокус.
Віталій Михайлов, директор консалтингової компанії, каже, що для зміни професії потрібна сильна мотивація. Якщо людина має спеціальність, але немає роботи, або робота не подобається, тоді є шанс змінити напрямок. Також важливою є зарплата: наприклад, не кожен зважиться стати водієм екскаватора.
Наразі ситуація покращується, і для жінок відкриваються нові можливості, які підтримує держава.
Міністерство економіки запускає безкоштовну програму перекваліфікації для жінок, які бажають навчитися керувати будівельною технікою, такою як екскаватори та навантажувачі. Щоб брати участь, потрібно бути старше 18 років, мати посвідчення водія та досвід водіння.
Проте кадровий голод – це не лише нестача людей, а й низька активність на ринку праці. Експерти зазначають, що 80% непрацюючих українок не шукають роботи і не збираються це робити. Лише 16% активно подають заявки на вакансії, і це дуже мало на тлі кількості пропозицій.
До того ж, хоча бізнес заявляє про готовність брати жінок на “чоловічі” професії, реальність така, що успішних прикладів мало. За дослідженням сайту Work.ua, жінки не тільки стикаються з труднощами у знаходженні роботи в цих сферах, а й самі схильні занижувати свої зарплатні очікування – на 20% нижче, ніж у чоловіків. Наприклад, 26% жінок згодні працювати за зарплату до 10 тис. грн., серед чоловіків таких лише 13%.
У сфері IT різниця теж помітна: зарплатні очікування жінок на 10-30% нижчі, ніж у чоловіків. Експерти радять не залишатися в рамках стереотипів та правильно оцінювати свою професійну цінність.
Як це зробити?
“По-перше, точно не називати цифру просто так. Тільки аналіз і аргументи. Мій досвід підказує, що треба чесно порахувати свої доходи й витрати за всіма пунктами, зрозуміти реальний стан речей. Згодом – поставити ціль, скільки я хочу заробляти і для чого мені гроші. Крок третій: проаналізувати свій професійний досвід і сильні сторони, виписати, чому я коштую стільки і що маю зробити, щоби коштувати більше”, – порадила HR-директор Work.ua Тетяна Кіпіані.