2 жовтня закінчився строк подання правок до урядового законопроєкту 11416д про підвищення податків. До нього подали понад 1300 правок. Вдень 2 жовтня відбулась робоча група, щодо обговорення ситуації. Як зазначає народний депутат Ярослав Железняк, на п’ятницю, 4 жовтня, планують затвердити законопроєкт до другого читання і максимально швидко прийняти після 7 жовтня. Попри протести бізнесу, планують затвердити найменш популярний варіант. Ба більше, підвищенний військовий збір хочуть стягувати заднім числом.
Що планують в комітеті Гетманцева
“Відкладати строк до 1 листопада не будуть. Тобто по зарплатам заднім числом військовий збір впровадять. Ніякої заміни підвищення (хоча б часткової) військового збору на підвищення ПДВ не сприймається. Сорі, шановний бізнес, але у мене тут якийсь цензурні аргументи закінчились”, – розкрив плани податкового комітету Ярослав Железняк.
“До законопроекту про підвищення податків 11416-д прогнозовано подано 1377 поправок. Більшість з них спам-поправки, які не містять змістовного навантаження і використовуються виключно для виступів в залі. Під час цих виступів вам розкажуть як все погано і як було б добре, якщо б при владі були вони. Вже тоді напевно податків би взагалі не було. Таким чином опозиція традиційно, прогнозовано та героїчно прагне затягнути прийняття закону про фінансування армії”, – прокоментував ситуацію Данило Гетманцев.
Позиція бізнесу: податкові ставки не можуть змінюватись заднім числом
2 жовтня Спілка українських підприємців та Федерація роботодавців України виступили з відкритою заявою. Вони наголошують, що сьогодні варто зосередитись на зниженні адміністративного навантаження та детінізації бізнесу без втручання в роботу білого бізнесу.
“Податки та збори, їх ставки не можуть змінюватися заднім числом! Це підриває довіру бізнесу до влади та суперечить положенням Податкового кодексу України. Збільшення ставок це – тиск на доброчесний бізнес, збільшення тіньового сектору економіки, який за розрахунками Міністерства економіки України вже досяг 40% і взагалі не оподатковується, та крок до знищення бізнесу в Україні”, – йдеться в заяві.
Для збільшення надходжень бізнес пропонує:
- скоротити видатки держави;
- переглянути вже сьогодні мінімальну заробітну плату, яка не відповідає ринку та факту виплат працівникам.
Військовий збір замість податку на розкіш
«Коли держава приходить до людей і каже: мені не вистачає на армію ось стільки, будь ласка, давайте кожен із нас скинеться на цю святу мету, і потрібно швидко, для цього є тільки дві відповіді на сьогодні – це військовий збір і ПДВ. Тільки два ці потужні податки здатні швидко зібрати гроші в бюджет з усіх платників рівно», – вважає Данило Гетманцев.
Водночас Гетманцев висловив думку, що запровадження податків на розкіш малоефективне, крім того депутати не можуть домовитися про його параметри. Водночас підвищення військового збору і ПДВ – це справедливий підхід, на його думку.
Як наповнити бюджет
Економіст Олексій Кущ піддав урядовий законопроєкт нищівній критиці: “Зазвичай військовий збір — це такий собі квазіподаток на доходи, він нічим не відрізняється за своєю суттю від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Останній зараз становить 18%, а військовий збір до прийняття цього закону — 1,5%. Звичайно, можна було просто запровадити ПДФО у розмірі 19,5%. Так було б простіше для всіх платників податків, але саме назва «військовий» і слугує тим евфемізмом, який пом’якшує у колективній свідомості токсичність теми додаткових податків. Водночас суми військового збору, які сплачуються платниками податків, потрапляють до загального бюджетного котла, а точніше, на казначейський рахунок, де ці платежі розчиняються в потоці інших податків і зборів. А отже, суто формально досі немає цільового принципу використання військового збору на потреби ЗСУ”.
Він дивується, чому якщо із заробітної плати простого українця можна утримати 18% податку на доходи, 5% військового збору та ще нарахувати на фонд оплати праці 22% ЄСВ, то чому банки, які отримали рекордні надприбутки 2024 року, не можуть сплатити разово 50% із них.
Олексій Кущ запропонував такі джерела наповнення бюджету:
- Застосування мита на експорт сировини у розмірі 3% може принести у бюджет до 40 млрд грн на рік.
- Поступове скасування пільгової нульової ставки ПДВ при експорті сировини. Це відшкодування 2023 року майже повернулося на довоєнний рівень і становило 131,6 млрд грн (у перший рік війни — 84,38 млрд грн). Значна частина цих коштів пішла торговельним посередникам, а не виробникам, частина — фірмам-скруткам. До 20% відшкодування ПДВ можна віднести до сірих і тіньових схем, а це до 30 млрд грн на рік.
Про законопроєкт №11416д
17 вересня Верховна Рада України з другої спроби ухвалила у першому читанні законопроєкт №11416д, який передбачає історичне збільшення податків. Цього року до бюджету планується додатково залучити 58 млрд грн. А вже у 2025 році – 137 млрд грн.
Основні зміни передбачають:
- Підвищення військового збору з 1,5% до 5% доходу;
- Збільшення податків на 1-2 та 4 групу ФОП (військовий збір у 5% від суми двох мінімальних зарплат на місяць, зараз це складе додатково по 800 грн на місяць);
- Авансові внески на АЗС (підприємства, що займаються роздрібною торгівлею пальним, зобов’язані щомісяця сплачувати авансові внески у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати за кожен кубічний метр резервуарів для зберігання пального);
- 1% військового збору з обороту для ФОП 3-ї групи;
- 25% прибутку для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній);
- Помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання);
- 50% податок на прибуток банків в 2024 році.
Курс валют, банківські рішення, інвестиції, кредити, податки та персональні гроші. Аналітика ринку й поради для тих, хто стежить за своїми фінансами, — читайте в розділі «Фінанси».