Дослідники вважають, що розвинені цивілізації стикаються з тими самими проблемами, а тому інопланетяни можуть бути приречені, як і люди.
Про це пише Science Alert.
Дані Національного агентства океанічних та атмосферних досліджень (NOAA) вказують на те, що наша планета нагрівається зі швидкістю 0,06 °C за десятиліття від 1850 року. Загалом за понад 170 років Земля стала теплішою на близько 1,11°C.
За словами вчених, підвищення планетарної температури може бути неминучим наслідком експоненційного зростання споживання енергії. І висновки дослідників можуть мати серйозні наслідки для астробіології та пошуку позаземного розуму (SETI).
Дослідження здійснили Амедео Бальбі, доцент кафедри астрономії та астрофізики Римського університету Тор Вергата, та Манасві Лінгам, доцент кафедри аерокосмічних, фізичних та космічних наук та кафедри хімії та хімічної інженерії Флоридського технологічного інституту (Florida Tech).
Ідея про те, що цивілізації можуть перегріти свою планету, сягає корінням у роботи вченого Міхаіла Будико. 1969 року він опублікував новаторське дослідження під назвою “Вплив коливань сонячної радіації на клімат Землі”, в якому він стверджував, що вся енергія, яка споживається людством, трансформується у тепло. І основна частина цієї енергії є додатковим джерелом тепла.
Це простий наслідок того, що все виробництво і споживання енергії незмінно виробляють тепло, що відходить. Хоча це тепло, що відходить, робить лише незначний внесок у глобальне потепління в порівнянні з викидами вуглецю, довгострокові прогнози показують, що це може змінитися.
“Якщо виробництво відкидного тепла зберігатиме своє зростання протягом століть, ми показуємо, що це може зрештою призвести до повної втрати життєдіяльності та загибелі всього життя на Землі”, – заявив Лінгам.
Прикладом відпрацьованого тепла, що виникає внаслідок експоненційного зростання розвиненої цивілізації, є поява Сфери Дайсон. У своїй початковій статті “Пошук штучних зоряних джерел інфрачервоного випромінювання” Фрімен Дайсон стверджував, що потреба у більш придатному для життя просторі та енергії може зрештою спонукати цивілізацію до створення “штучної біосфери, яка повністю оточує її батьківську зірку”.
“Нагрів, який ми досліджуємо в нашій статті, виникає внаслідок перетворення будь-якої форми енергії та є неминучим наслідком законів термодинаміки. Для сучасної Землі це нагрівання є лише незначною частиною потепління, викликаного антропогенним парниковим ефектом. Однак, якщо глобальне споживання енергії продовжуватиме зростати нинішніми темпами, цей ефект може стати значним протягом кількох століть, потенційно впливаючи на придатність Землі для життя”, – додав Бальбі.
Щоб визначити, скільки часу потрібно розвиненим цивілізаціям, щоб досягти точки, в якій вони зроблять свою рідну планету непридатною для життя, Балбі та Лінгам створили теоретичні моделі, засновані на Другому законі термодинаміки.
Після цього вони застосували модель до придатності планет для життя, розглянувши навколосонячну зону – тобто, орбіту, на якій планета отримуватиме достатньо сонячного випромінювання для підтримки рідкої води на своїй поверхні.
“Ми адаптували розрахунок населеної зони, стандартний інструмент у екзопланетних дослідженнях. По суті, ми включили додаткове джерело тепла, яке випливає з технологічної активності, поряд із зірковим випромінюванням”, — зазначив Балбі.
Ще одним ключовим фактором, який враховували вчені, були експоненційні темпи зростання цивілізацій та їхнього енергоспоживання. Використовуючи людство як шаблон, ми бачимо, що світові темпи споживання енергії зросли від 5653 терават-годин (ТВт·г) до 183 230 ТВт·г між 1800 і 2023 роками.