З Тьоткінвського цукрового заводу, який знаходиться в Курській області на території РФ, до річки Сейм потрапила цукрова патока, внаслідок чого почала масово гинути риба наприкінці серпня – початку вересня в Чернігівській області. Про це заявив професор інституту радіоекології університету Фукусіма Марк Желєзняк в ефірі “Суспільне.Студія”.
Він розповів, посилаючись на супутникові дані, що з 13 серпня 2024 року Тьоткінський цукровий завод палав впродовж чотирьох днів. Це підприємство розташоване на річці Сейм за кілька кілометрів від державного кордону між Україною та Росією. Через що в річку було масштабно скинуто цукрову патоку. За словами професора, саме від неї вода стала чорного кольору.
“Сама по собі патока не шкідлива та не є хімічним забруднювачем, її навіть використовують на корм скоту, але коли вона тече річкою в великій кількості, то тоді “поглинає” весь кисень”, – пояснив Желєзняк.
Науковець також розповів про таке поняття, як “хімічне споживання кисню” (ХСК).
“Є рекомендований норматив ХСК – 30 мг/м3. До цих подій (до забруднення, – ред.) в Сеймі та Десні на Чернігівщині він коливався між 20 та 40 мг/м3. Чим більше ХСК, тим менше кисню. Риба загинула тому, що кисень впав до 0”, – наголосив він.
Желєзняк підкреслив, що після першого забруднення наприкінці серпня в Сеймі ХСК піднялося вище 100 мг/м3. Водночас в селі Чумакове, що в Сумській області, ця позначка сягнула до 140.
“Далі вступають в силу закони гідравліки: в Десну після того, як вливається Сейм, нижче за течією ще вливається Остер. Отже, кожного серпня в районі Чернігова проходять 120 тонн води. Вода з Сейму йшла дуже “важка”, але поступово концентрація забруднення знижувалася. На Чернігівщині біля сіл Велике та Мале Устя, Макошине та Боромики ХСК вже досягнуло 100 мг/м3. Після того, як в Десну впав Снов, ХСК у воді під Черніговом було вже порядку 90 мг/м3. Відстань від Чернігова та Києва 206 км, там вже невеличкі річки впадають в Десну, зокрема в Острі ХСК вже пройшло на рівні 70 мг/м3. До устя Десни дійшло вже ХСК 40мг/м3. Після цього 120 кубів води змішалися з водою з Дніпра. І біля Києва вже також фіксувалося на рівні 30-40 мг/м3″, – зауважив професор.
Також Желєзняк прокоментував й повторне забруднення. За його словами, тоді знову почав фіксуватися другий підйом рівня хімічного споживання кисню.
“Це почалося практично після 16-17 вересня. Зокрема у Сеймі біля села Чумакове його зафіксували на рівні 120 мг/м3. І зараз буде повторення тієї ж самої ситуації: вода вийде в Десну, розчиниться водами Десни, піде в бік Чернігова, це займе десь тиждень. Потім “допоможе” Снов, розбавить воду”, – запевнив він.
Проте теперішня ситуація складна тим, що нині ніхто не може точно виявити вид забруднення, яке потрапило до річки Сейм, вважає Желєзняк. Він додав, що таку інформацію було взято не лише зі супутникових даних, але й від голови Сумської ОВА. Зокрема в адміністрації відмічали цю пожежу та бачили її.
“Зараз ми не змогли ідентифікувати, звідки воно йде (причину забруднення – ред.). Там в них (в Курській області РФ, – ред.) багато цукрових та інших підприємств. Але судячи з того, як воно виглядає – запах і колір, то це також характерне для продуктів переробки цукрового виробництва. Тому, найбільш ймовірно, але це вже моя думка, не факт, що це цукрова промисловість. Це знову означає падіння рівня кисню, це звісно ж погано для екосистеми, для риби, але воно не токсичне. Воно не може призвести до отруєння людей, які живуть біля води”, – наголосив професор.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».