Студент коледжу на ім’я Джеймі зі США вважає, що в минулому житті він був архітектором нещасливого корабля Томасом Ендрюсом. Його одержимість кораблем, який зіткнувся з айсбергом і затонув у північній частині Атлантичного океану 1912 року, розпочалася, коли йому було лише п’ять років. Про це пише Daily Star.
Мама підлітка розповіла, що він боявся глибини з раннього віку. Кілька років потому йому наснився “жахливий сон смерті”, в якому він кричав, що тоне.
“Він завжди був дуже щасливим і радісним, йому подобалося все, що він робив. Джеймі був дуже зосередженою дитиною, яку легко навчати. Усі в моїй родині люблять плавати, ми всі любимо воду, тому в нас був басейн. Джеймі ніколи не спускався нижче сходів басейну, і навіть якщо я брала його на руки й несла у воду, він починав панікувати, практично душив, благаючи віднести його назад. Він боявся глибокої частини басейну”, — розповідала вона в інтерв’ю для програми “Привид всередині моєї дитини”.
Пізніше у Джеймі почалися нічні кошмари, під час яких батьки чули, як він говорить уві сні. Одного разу вночі, коли вона пішла і залишила його з нянею, вона з жахом повернулася і виявила, що йому наснилася друга половина фільму “Титанік”.
“Наступного дня він почав малювати й розфарбовувати картину за картиною із зображенням корабля. За перші два тижні він, імовірно, намалював близько 50 малюнків. Він знав корабель напам’ять. Цього не навчишся, подивившись фільм. Фільм насправді більше про кохання. Джеймі був абсолютно засмучений тим фактом, що люди в котельні загинули першими, ніби це він винен, що вони опинилися в пастці. Він почав говорити про саму аварію і про те, що її не повинно було статися, що були помилки, були зрізані кути, і люди не повинні були опинитися в пастці. Він навіть плакав через це”, — згадує мама хлопчика.
На одному з малюнків було понад 100 вікон, на іншому були показані всі рівні всередині судна. Мама Джеймі була здивована після того, як її п’ятирічна дитина перерахувала деякі помилки, допущені під час будівництва корабля, зокрема те, що замість сталі використовували залізо. У міру того як одержимість її сина зростала, вона почала досліджувати “Титанік” і нарешті дійшла висновку про те, ким міг бути хлопчик.
Вона вважала, що це був один з архітекторів корабля, Томас Ендрюс, який спроєктував кілька кораблів для White Star Line і брав участь у всіх їхніх перших рейсах. У фатальну ніч 1912 року Томас вирішив не сідати в рятувальну шлюпку і затонув разом із кораблем.
Сім’я побувала на одній із виставок, присвяченій затонулому судну, після чого хлопчикові приснився моторошний сон про смерть на “Титаніку”.
“Я була вдома одна з Джеймі, він спав у ліжку, я дивилася телевізор, і раптом я почула стукіт у стіну його спальні. Він був ритмічним: бах, бах, бах, бах, бах. Я схопилася, побігла коридором, відчинила двері, а Джеймі стояв навкарачки на ліжку, втупившись у підлогу, і його майже било в конвульсіях, так сильно він тремтів. Я не знала, що робити, я була в жаху і не знала, чи варто мені його будити. Перш ніж я встигла що-небудь зробити, він закричав, і я не можу передати вам жах у його голосі. Він закричав: “Вона падає”. Це був не голос маленького хлопчика, це був голос чоловіка, і я просто заплакала”, — згадує вона.
Після тієї ночі Джеймі став все менше і менше говорити про “Титанік”.
“Я справді відчувала, що щойно він згадав про затонулий корабель, усе закінчилося”, — додала мама хлопчика.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».