На східному узбережжі Гренландії стався величезний зсув скельних уламків, який спричинив мегацунамі заввишки 200 метрів. Але вчених шокувала не висота хвилі – набагато дивовижнішими і страшнішими виявилися наслідки цунамі, які сейсмологи спостерігали ще сім днів після зсуву ґрунту.
Про це пише IFLScience.
Подія сталася у вересні 2023 року і залишилася практично непоміченою, оскільки стихії не було що руйнувати і нікого вбивати в цьому практично безлюдному місці з суворим кліматом. І лише через рік вчені розповіли про дивовижні наслідки, які їх налякали, – появу другого типу хвилі, яка змусила води фйорда “стати дибки” і тиждень битися об скелясті береги.
Найчастіше цунамі викликаються виверженнями вулканів чи підводними землетрусами. Але є ще одна причина – сходження у воду лавини чи зсуву ґрунту. І такий вид цунамі доволі поширений, хоча найчастіше менш руйнівний, оскільки відбувається у північних малонаселених районах.
Одне з таких цунамі 1958 року викликало на Алясці хвилю заввишки 524 метри – найвищу за всю історію спостережень. Але водночас жертвами стихії стали лише п’ятеро осіб і 4 квадратні кілометри лісу.
У вересні 2023 року сейсмологи з німецького дослідницького центру з геонаук GFZ виявили подвійний сигнал у районі східного узбережжя Гренландії. Перша його “нота” відповідала виникненню мегацунамі висотою понад 200 метрів, яке пронеслося 20-кілометровим фйордом і швидко затихло, опинившись у відкритому океані.
А ось друга “нота” виявилася набагато цікавішою. Це був так званий сигнал з дуже довгим періодом (VLP), який створювала сейша – “стояча хвиля”, що змушує всю товщу води резонувати і буквально “ставати дибки”.
“Той факт, що сигнал стоячої хвилі, викликаної зсувом у віддаленому районі Гренландії, можна було спостерігати в усьому світі протягом більш ніж семи днів, є захопливим. Саме цей сигнал і привернув увагу сейсмологів. Аналіз сейсмічного сигналу може призвести до покращення моніторингу подібних подій у майбутньому. Якби ми не вивчали цю подію сейсмічно, ми б не дізналися про сейшу, що утворилася в системі фйордів”, – розповіла Анджела Каррільйо-Понсе з GFZ.
У пошуку джерела цунамі вчені проаналізували супутникові знімки Гренландії та виявили біля фйорда Діксон ділянку скель, яка “була тут учора і зникла сьогодні”. Тобто величезний шматок скелі відірвався і викликав зсув, який пройшов майже 2 кілометри, захоплюючи на своєму шляху ще лід і каміння, доки не досяг берега фйорду і не впав у воду з висоти 300-400 метрів.
Ніхто не бачив, що сталося з водами фйорду. Відновити події дозволили лише результати сейсмічних спостережень. Сейша, що утворилася після сходу основної хвилі цунамі, підняла води фйорда більш ніж на 2,5 метра і билася між його бічними берегами з періодичністю менше двох хвилин. При цьому варто зазначити, що ширина фйорду становить 2 км.
“Вражає те, що ми змогли використати якісні дані зі станцій, розташованих так далеко, як Німеччина, Аляска та Північна Америка, і що ці записи були достатньо сильними, принаймні протягом одного тижня”, – сказала Каррільйо Понсе.
Причина зсуву достеменно невідома. Проте вчені вважають, що скелі Гренландії нестабільні і утримують їх лише льодовики. Тому ймовірна причина зсувів – танення льодовиків, спричинене змінами клімату. На користь цієї гіпотези вказує і те, що більшість таких подій відбуваються наприкінці літа.