Український бізнес уважно слідкує за всіма ініціативами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, адже майже всі його ініціативи викликають жорстку критику в суспільстві. 5 серпня в своєму блоза на ЕП він написав, що збирається посилити довіру до всієї податкової системи. І попередив, що “революційні зміни невідворотні”.
Перш за все, Данило Гетманцев зауважив, що про довіру між платником та державою багато говорили, однак, її відновлення – «це кропітка робота, важкий шлях». Далі він повідомив, що цей шлях був спрямовний на появу постанові Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 № 854 “Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі”.
Зрозуміло, пише Гетманцев, що найбільш болюче питання для платника податків, коли він попадає в поле зору податкового органу і очікує на проведення документальної перевірки.
«Тому, саме впровадження протягом 2024-2030 років у діяльність податкового органу підходу через управління податковими ризиками є гарантією для платника податків, що при відсутності у нього податкових ризиків, що мають значний вплив на бюджет, податковий орган не прийде на перевірку до платника», – зауважив Гетманцев.
Він уточнює, що платники поки що не відчули на собі змін і для розгортання системи потрібний час.
«Водночас, вже сьогодні ми можемо із впевненістю сказати, що процес революційних змін формату взаємовідносин платника та податківців із звичного для нашої системи формату “cops and robbers” на сучасний для європейської цивілізації формат “cooperative compliance” став невідворотним. А це і є справжньою реформою осучаснення податкових відносин в Україні», – резюмує Гетманцев.
Аудитор Михайло Крапивко припустив, що появою такого допису Гетманцева є спроба відмитися від звінувачень в корупційних схемах закладених в закон про так званий “клуб білого бізнесу”.
“Це просто спроба відмитися від звінувачень в корупційних схемах закладених в цей закон. Сам автор каже про ризик орієнтовний підхід до всіх платників і не надає обгрунтування для створення такого клубу. Але він каже що на першому етапі клуб може працювати не зовсім так як очікується”, – пояснив експерт Інформатору.
Про що закон про так званий “клуб білого бізнесу”
Президент Володимир Зеленський підписав закон про «клуб білого бізнесу» 24 липня. Йдеться про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Закон передбачає:
- запровадження переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
- до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, резиденти Дія.City, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо);
- платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги:
- мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
- скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування;
- скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій;
- за платником податків закріплюється комплаєнс – менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
Чому експерти критикують закон?
Закон про «клуб білого бізнесу» це не про рівень відповідального ставлення до сплати податків. Державна податкова служба в будь-який момент може самостійно переглянути певні показники по кожній галузі й визначити скільки кому треба платити. Складно сказати чи будуть ці цифри адекватними та, чи відповідатимуть вони реаліям. Про це Інформатору розповів кандидат юридичних наук, адвокат та партнер SLA Attorneys Олексій Волохов.
Адвокат вказує, що закон № 11084 прийняли, бо влада впевнена, що наразі бізнес різними способами уникає від дотримання податкового законодавства, а отже добросовісно та чесно платити податки не хоче. Якщо ж бізнес хоче працювати без зайвого втручання в його роботу ДПС, то він має платити стільки податків, скільки фактично вирішить податкова. Тобто варіант, при якому окремі компанії працюють на рівні собівартості або ж збитковості, а власники змушені «докладати» власні кошти, щоб зберегти робочі місця і не втратити власну справу закон № 11084 не розглядає. Сплата податків має бути на певному рівні, який свідчить про високий рівень дотримання податкового законодавства.
“Маю в черговий раз наголосити, що запропонований законом «клуб білого бізнесу» це не про рівень відповідального ставлення до сплати податків, адже ДПС в будь-який момент може самостійно переглянути певні показники по кожній галузі й грубо кажучи визначить скільки кому треба платити. Складно сказати чи будуть ці цифри адекватними та, чи відповідатимуть вони реаліям”, – акцентує Волохов.
Лідер руху “Демократична Сокира” Юрій Гудименко вважає цей закон дискримінаційним та вбачає в ньому великі корупційні ризики.
“Як ви розумієте, якщо чесна і непідкупна податкова сама вирішує, який бізнес в білому списку, а який не пройшов фейс-контроль, ще і оновлює списки раз на квартал, то сигнал, який отримує весь бізнес в країні, максимально чіткий:
МИ БУДЕМО ПО МАКСИМУМУ ДОЇТИ ТИХ, ХТО НЕ В СПИСКУ
В СПИСОК ПОТРАПЛЯЮТЬ ЗА ЧЕМОДАН
ЧЕМОДАН ПРИНОСИТИ РАЗ НА КВАРТАЛ
ЧЕМОДАН МИ ТЕЖ ЗАЛИШИМО СОБІ, КУПИТЕ НОВИЙ”, – зауважив Гудименко.
Аудитор Михайло Крапивко назвав три підстави вважати новий закон неприйнятним і таким, який порушує декларативні принципи податкової політики держави:
- Перше. У нас задекларована рівність усіх платників податків. Цей закон порушує принцип рівності. Є рівні, а є ще рівніші?
- Друге. У нас передбачена перевірочна діяльність податкової на підставі ризик-орієнтованого підходу. Якщо у нас ризик-орієнтований підхід, то ті, хто менш порушують податкове законодавство повинні менше всього і підпадати під перевірки. Навіщо тоді в цьому законі писати, що це їх привілеї?
- Третє. Давайте почнемо з самої назви цього закону. В назві сказано, що «під час воєнного стану». Тобто, це тимчасова норма. Далі – «для платників з високим рівнем добровільного дотримання». Тобто, не абсолютного дотримання, як такого, а «високого». Що це значить «високий рівень»? Хто його буде визначати? Навіщо «високий рівень» замість просто виконання закону.