Вже понад 3 тисячі засуджених подали заяви на умовно–дострокове звільнення від відбування покарання для безпосередньої участі в обороні України. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» повідомила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.
Ззступниця міністра юстиції, відповідаючи на запитання скільки вже є заяв від засуджених про мобілізацію до ЗСУ, зауважила, що не варто сподіватися, на те, що всі 20 тисяч людей, яких Мін’юст визначав як потенціал, приєднаються до лав захисників України. «Це більше трьох тисяч людей. Ми так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна говорити, що всі 20 тисяч людей, про які ми зазначали як потенціал, приєднаються. Тому що при попередніх опитуваннях близько 4,5 тисяч виявили бажання. Зараз ця цифра буде коливатися…», – пояснила Висоцька.
Як зазначила заступниця міністра, у Мін’юсті розуміли, «що будуть бажаючі, але закон обмежить ту чи іншу категорію, тому не можна говорити, що всі бажаючі потраплять на умовно–дострокове звільнення і укладуть контракт».
Також, за словами Висоцької, не всі засуджені, які висловили бажання йти у військо, зможуть це зробити через стан здоров’я. «Також йдеться про те, що військово–лікарські комісії роблять свою роботу і, звісно, у засуджених можуть бути суспільно–небезпечні хвороби – ВІЛ–інфекція, туберкульоз або гепатити, тому це також виключення для того, щоб вони взяли участь у цьому проєкті. І тому коли ми говоримо великі цифри – про 20 тисяч, це дуже теоретичний потенціал. Реально це 4–5 тисяч. Але ми зрозуміли, що і 4–5 тисяч замотивованих людей, у яких є бажання умовно–достроково звільнитися за умови укладення контракту – це допомога для Збройних сил. Тому ми пішли на цей крок і зараз реалізовуємо відповідний закон», – пояснила заступниця міністра.
Висоцька звернула увагу, що визначальними у законі є саме бажання засудженого і його мотивація укласти контракт із Збройними силами і таким чином отримати умовно–дострокове звільнення. «Тому коли ми говоримо про цифри, про кількість засуджених, які хотіли б приєднатися, це лише попередні дані. Все покаже практика… Ми вже розпочали роботу, аби ті, хто виявив бажання, склали відповідні заяви, зараз проходять військово–лікарські комісії, знайомляться із командирами. Відповідно, командири військових частин дають свою згоду по конкретній людині й ми передаємо матеріали до суду», – сказала вона.
Також заступниця міністра юстиції зауважила, що закон містить перестороги на випадок, коли хтось раптом розглядає укладення контракту із ЗСУ лише як можливість вийти на свободу. «Потрібно розуміти, що у закону є певні перестороги на випадок такий. І відповідальність дуже висока за ухилення від укладення контракту. Це від 5 до 10 років позбавлення волі. Тому всі, хто хочуть спекулювати на цій темі, такі люди можуть потрапити під додаткову відповідальність і приєднати до своїх попередніх строків ще до 10 років позбавлення волі», – сказала Висоцька.
Нагадаємо, потенційний мобілізаційний резерв – це 2,2 тис. осіб, засуджених за вбивство. Такі дані назвала заступниця міністра юстиції Олена Висоцька у інтерв’ю з «Главкомом». Заступниця міністра також прокоментувала пункт в законі, за яким влада дозволила мобілізуватися засудженим за вбивство однієї людини, проте заборонила тим, хто засуджений за вбивства двох і більше осіб. За словами Висоцької, міністерство юстиції готувало статистику для законотворців за кожною категорією засуджених, яка відсіювалася, «щоб було видно, скільки втрачається потенційного мобілізаційного резерву».
Як повідомлялося, засуджені українці, які будуть мобілізовані до армії, будуть нести службу у спеціальних підрозділах. Проте рішення про мобілізацію буде залежати не тільки від складу злочину і висновку ВЛК. Про це повідомив речник Міноборони Дмитра Лазуткіна. За словами речника, рішення про умовно-дострокове звільнення ув’язненого ухвалює суд. Мобілізовані засуджені зможуть служити у відповідних спеціальних підрозділах військових частин.
Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11079-1 про добровільну мобілізацію ув’язнених. До лав ЗСУ не зможуть вступити засуджені, що вчинили умисні вбивства та злочини проти основ національної безпеки України, ґвалтівники і педофіли, а також особи, що займали особливо відповідальне становище.