Закон про мобілізацію, який проштовхнув український уряд, набуде чинності 18 травня. Польща вже пообіцяла допомогти Україні повернути на батьківщину чоловіків призовного віку. Утім, крім етичних міркувань, цей крок може мати значний негативний наслідок для польської економіки, оскільки тисячі громадян України, які проживають у країні, можуть бути змушені залишити роботу та піти в армію.
Про жахливі наслідки повернення військовозобов’яханих чоловіків для економіки Польщі пише Forbes. Американська газета також пише, що запровадження нового закону може спричинити бажання значної кількості українців призовного віку залишити Польщу, щоб уникнути призову.
З понад мільйона українців, які прибули до Польщі після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року, 371 тис. це – чоловіки призовного віку, які за законом можуть підлягати обов’язковій військовій службі. Міністр національної оборони РП Владислав Косіняк-Камиш раніше заявив, що Варшава готова допомогти українській владі повернути чоловіків.
Новий закон про мобілізацію передбачає, серед іншого: призупинення консульського обслуговування українців за кордоном. Це чоловіки 18-60 років. Особи, які хочуть продовжити термін дії паспорта, змінити сімейний стан або, наприклад, вийти з громадянства, повинні спочатку стати на облік у військкоматі та надати всі актуальні дані. Чоловіки можуть зробити це онлайн або особисто за кордоном або вдома.
Польщі може загрожувати економічний колапс
Forbes поспілкувався, зокрема, з з 30-річним українцем із Варшави. Чоловік вважає, що ситуація може змусити деяких українців переглянути своє перебування в Польщі, оскільки інші країни регіону, зокрема Естонія та Німеччина, виключили репатріацію.
“Ті, хто не хоче призову, будуть шукати способи за будь-яку ціну уникнути повернення в Україну, навіть якщо це означатиме потрапляння в сіру зону чи переїзд з родиною в іншу країну. Польща може втратити частину необхідної робочої сили”, – додає він.
Фахівець з легалізації зайнятості агентства з працевлаштування Contrain Group Андрій Арканюк каже, що не очікує раптового відтоку українців із Польщі, але бачить “підвищений інтерес до переїзду до таких країн, як Німеччина чи Іспанія, а також за межі Європи”.
При цьому зазначається, що Київ і Варшава підписали угоду про покращення виконання судових рішень в обох країнах. Це означає, що заочні вироки щодо ухилення від мобілізації в Україні зможуть ефективно виконуватися в Польщі.
“Якщо це станеться у великих масштабах, можливий масовий виїзд громадян України призовного віку з Польщі”, – додає Арканюк.
Українці внесли до бюджету більше, ніж отримали допомоги
Звіт Deloitte для UNHCR, Агентства ООН у справах біженців, показує, що українські біженці внесли 0,7-1,1% у 2023 році до ВВП Польщі, і було оцінено, що в довгостроковій перспективі цей ефект збільшиться до 0,9-1,35%.
Згідно зі звітом, завдяки збільшенню фонду заробітної плати, більшому приватному споживанню та припливу іноземного капіталу доходи сектору державних фінансів зросли на 10,1-13,7 млрд злотих у 2022 році та на 14,7-19,9 млрд злотих у 2023 році, що значною мірою компенсувало державні витрати на біженців у розмірі 15 мільярдів злотих у 2022 році та 5 мільярдів злотих у 2023 році.
Більшість українців у Польщі зайняті в таких галузях, як промислове виробництво, транспортні послуги та будівництво, і майже половина з них займає посади, нижчі за свою кваліфікацію. Багато біженців також вирішили зайнятися підприємництвом. Минулого року майже 10 відсотків. Нові приватні підприємці в Польщі засновані українцями, більшість із них у таких галузях: будівництво, інформаційно-комунікаційні та інші послуги.
Етично неоднозначний
Окрім економічних причин, заява польського уряду викликала дискусію щодо надійності рішення. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україні доведеться взяти ініціативу у підхід до цього питання, оскільки репатріація чоловіків є “етично неоднозначною” з боку Польщі.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».