Життя існує на Землі щонайменше 3,7 мільярда років, і за цей час воно еволюціонувало в нескінченні цікаві форми, за словами Чарльза Дарвіна, “найпрекрасніші та найдивовижніші”. Однак, можливо, колись на планеті Земля залишиться лише одна тварина. Це не таргани, не скорпіони, і вже точно не Homo sapiens! Останньою твариною, що залишиться, швидше за все, буде скромна тихоходка або тардиграда, пишуть автори статті IFLScience.
Вимирання вже ставались
Якщо поглянути на Всесвіт, може скластися враження, що зародитися життю дуже складно. Однак, якщо життя виникло, його напрочуд важко позбутися.
Вченим відомо про п’ять великих масових вимирань в історії Землі, які знищили щонайменше 75% існуючих на той час видів, але живим істотам завжди вдавалося відродитися. Найсуворіший епізод стався близько 250 мільйонів років тому – Пермське вимирання – і знищив, за оцінками, 90% усіх видів після серії катастрофічних вивержень вулканів. Після кількох мільйонів років життя досягло здорової рівноваги.
Потенційні загрози
Дехто стверджує, що зараз ми перебуваємо в розпалі шостого масового вимирання, в першу чергу через втручання людини, як-от руйнування середовища існування, забруднення та зміну клімату. Хоча це, безсумнівно, нагальна проблема, яка потребує негайного вирішення, вона навряд чи призведе до загибелі всього живого на Землі.
Більш серйозною екзистенційною загрозою є ядерна зброя. У випадку атомної війни радіоактивні опади розповсюдяться по більшій частині земної кулі. Одночасно сажа від бомб потрапить в атмосферу Землі і спричинить “ядерну зиму”, що принесе тривалі періоди темряви і низьких температур. Це призведе до руйнування основи екосистем через зупинку фотосинтезу, що спричинить голодну смерть багатьох тварин.
Однак дослідження показують, що життя в деяких частинах планети може пережити тотальну ядерну війну принаймні на деякий час – навіть якщо люди не виживуть. Сюди можна віднести зграї витривалих безхребетних, таких як таргани і скорпіони, які можуть витримати несподівані дози радіації, а також багато форм мікроскопічного життя.
У більш астрономічному масштабі існує жорстока загроза астрофізичних подій, таких як гамма-сплески, зіткнення великих астероїдів і вибух наднової зірки. Такі екстремальні астрофізичні явища можуть фактично стерилізувати все живе на планеті. Спалах наднової чи вибухоподібна передсмертна агонія старої зірки може залити Землю інтенсивною космічною радіацією, пошкоджуючи озоновий шар, який захищає нас від шкідливого ультрафіолетового світла сонячних променів.
На щастя, ймовірність того, що ці сили нанесуть удар протягом життя нашої Сонячної системи, є низькою. Якщо зірка стане надновою за 40-50 світлових років від нас, ми будемо в безпеці. Однак якщо вона зявиться ближче – небезпека існує.
Проте один вид може пережити і це. У 2017 році вчені з Оксфордського та Гарвардського університетів вивчали стійкість життя до астрофізичних подій і дійшли висновку, що єдина тварина, яка може пережити ризик вимирання від усіх астрофізичних катастроф, – це тардиграда або, як ще називають цей вид, водяний ведмідь.
Життя продовжиться
Науковці виявили, що хоча близькі наднові зірки або зіткнення з великими астероїдами можуть бути катастрофічними для людей, тардиградів це не торкнеться. Таким чином, величезна кількість видів або навіть цілих родів можуть вимерти, але життя в цілому продовжуватиметься, резюмували дослідники.
Тардигради – це восьминогі, майже мікроскопічні тварини, які відомі тим, що їх надзвичайно важко вбити. На таксономічному дереві вони є частиною тваринного світу, бо одночасно не є бактеріями, амебами, археями чи грибами.
Щоб витримати інтенсивне середовище, крихітні істоти впадають у стан глибокої сплячки, що називається криптобіозом, виводячи понад 95% води зі свого тіла і згортаючись у зневоднений самородок. Вони можуть витримувати низькі температури до -273 C й високі температури до +150 C , а також екстремальний тиск і сильну радіацію. Вони навіть можуть без особливих проблем жити у вакуумі космосу. Таким чином, цілком ймовірно, що вони могли б пережити шторм від спалаху наднової зірки.
Життя існує, доки є Сонце
Зрештою, життя на Землі має жорсткий термін придатності, і він визначенйи смертю Сонця. Сонце почне вмирати приблизно через 5 мільярдів років, коли в ньому закінчиться водень. Наближаючись до своєї наступної фази як червона гігантська зірка, Сонце розширюватиметься, стаючи настільки великим, що поглине дві найближчі до нього планети – Меркурій і Венеру. Врешті-решт, ймовірно, буде поглинута і Земля.
Під час цієї смертельної подорожі Земля нагріється і буде залита інтенсивною радіацією. Океани буквально випаруються, а атмосфера зникне, залишивши по собі безплідний, випалений ландшафт. Навіть тардигради не виживуть за такого сценарію. Можливо, деякі бактерії-екстремофіли, що звикли до сильної спеки, втримаються на деякий час, але це буде кінець життя – принаймні, такого, яким ми його знаємо.