В Ірландії археологи виявили групу рідкісних пам’яток епохи неоліту, які мали велике ритуальне значення. Ці артефакти, відомі як курсуси, складаються з п’яти довгих траншей або ровів, розташованих в певному форматі поруч із великими стародавніми похованнями. Як пише IFLScience, вчені змогли знайти їх завдяки передовій технології лазерного зондування ґрунту,
Ірландія відома своєю багатою археологічною спадщиною, проте деякі артефакти залишаються прихованими під шарами осадових порід, що накопичилися за тисячоліття. Завдяки лідару, який використовується для картографування місцевості, археологи змогли розкрити ці давні споруди, які датуються серединою епохи неоліту, між 8000 і 2000 роками до нашої ери.
Курсуси є рідкістю для Ірландії, тому виявлення цих пам’яток було великим відкриттям для науковців. Дослідження показало, що чотири з п’яти споруд спрямовані на схід Сонця у день літнього сонцестояння, а одна — у день осіннього рівнодення. Це може свідчити про те, що курсуси використовувалися під час похоронних обрядів, як шлях для мертвих перед їхнім переходом у потойбічний світ.
Вчені також припускають, що для побудови цих споруд, без металевих інструментів, стародавні люди використовували дерев’яні лопати. Такий процес вимагав великих зусиль та часу, що свідчить про важливість та значення цих об’єктів у культурі та віруваннях того часу.
Один з можливих способів використання цих величезних споруд, як припускають дослідники, полягав у тому, що похоронні процесії могли просуватися вздовж кожного з монументів куркусів перед тим, як померлих покласти в одному з могильників. Таким чином, ці споруди можливо символізували остаточний шлях мертвих, де вони покидали землю живих і приєднувалися до предків за видимим горизонтом.
Розширюючи цю ідею, О’Дрісколл стверджує, що схід сонця безпосередньо за цими поховальними комплексами, якщо дивитися зсередини курсу у важливі моменти року, міг символізувати останню подорож померлого з землі живих до небес. Таким чином, куркус може підкреслювати символічні зв’язки та шляхи, які з’єднували живих і мертвих.
Отже, виявлення цих стародавніх курсусів не лише розширює наше розуміння про минуле, а й підкреслює складність та величезний обсяг роботи, вкладеної нашими предками у побудову об’єктів, що мають глибоке релігійне та культурне значення.