Низка обмежень прав та свобод людини, про які Україна сповістила Раду Європи, вже виписана в чинному законі про воєнний стан.
Про це в коментарі «Главкому» розповів ексзаступник Центральної виборчої комісії Андрій Магера, який дивується, чому керівництво нашої країни не зробило подібних кроків перед Радою Європи одразу після початку повномасштабної війни.
«У нас вже понад два роки діють ці обмеження, згідно з указом президента про воєнний стан, затверджений законом України. Більше того, Україна ще у 2022 році заявила про відступ від окремих положень Пакту про громадянські і політичні права. У частині правового статусу громадян зараз нічого суттєво не поміняється. Звісно, тепер громадяни не зможуть звертатися до Європейського суду з прав людини щодо порушень окремих статей Конвенції 1950 року. Але це закономірно, бо не діють окремі статті Конституції під час воєнного стану», – наголосив експерт.
24 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський підписав указ про введення воєнного стану в Україні «у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України». В той же день парламент затвердив цей документ, в якому міститься норма (пункт 3), де сказано: на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина. І наведено конкретні статті Конституції, дію яких держава може обмежувати:
- стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла;
- стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;
- стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя;
- стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України;
- стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;
- стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
- стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
- стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
- стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;
- стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується;
- стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів;
- стаття 53. Кожен має право на освіту.
Ексзаступниця міністра юстиції Валерія Коломієць повідомила, що при Мін’юсті діє комісія, яка переглядає список та обґрунтованість відступу від тих чи інших прав, щоб розуміти, що через військову агресію держава не може забезпечувати ті чи інші права. Наприклад, на тимчасово окупованих територіях, які не контролює українська влада, вказані обмеження прав діють з початку АТО. Така практика, за словами Коломієць, є прямою вимогою законів про надзвичайний стан та про воєнний стан і самої Конвенції з прав людини.
Нагадаємо, Україна подала заявку до Ради Європи про часткове призупинення дії в країні деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у зв’язку з воєнним станом. Відповідний документ опубліковано на сайті міжнародної організації в неділю, 28 квітня, а саму заявку було подано ще 4 квітня.
Згідно з документом, військове керівництво України отримує право обмежувати свободу пересування громадян, оглядати речі, а також примусово відчужувати майно для потреб держави. Ст. 15 Конвенції про права людини передбачено, що в період воєнного стану можуть бути введені тимчасові обмеження на конституційні права людей.