Подобається вам це чи ні, повномасштабне вторгнення Росії в Україну є частиною світової війни. Світової війни, в якій квартет авторитарних держав протистоїть світовим демократіям. Це Росія та її союзники — Китай, Іран і Північна Корея — проти України та її союзників. Це більшість західних демократій на чолi зi Сполученими Штатами. Проблема в тому, що з усіх цих учасників тільки автократії поводяться так, ніби війна така, яка вона є: глобальна.
Якщо це не зміниться, Україна опиниться в невигідному становищі. Якщо — і коли — ситуація зміниться, Росія може зазнати швидкої поразки з довготривалими наслідками. Поразки, яка могла б дати іншим автократіям урок чи два.
Можливо, для абстрактного населення багатих і вільних країн буде втіхою думати про війну в Україні як про регіональну війну. Просто маленька війна. Але цього ніколи не було. Ніколи не було з перших днів війни на початку 2022 року, коли альянс вільних країн швидко об’єднався, щоб забезпечити Україну розвідданими, зброєю і грошима, необхідними їй для захисту і збереження себе, в той час, як російські полки ринули через кордон.
І тоді Росія мобілізувала своїх союзників. Першим — Іран, який поставив Росії першу ефективну конструкцію дрона-камікадзе “Шахед”, починаючи з осені 2022 року. Кожен 400-фунтовий дрон переносить 100-фунтову боєголовку на відстань 1500 миль — і робить це дешево, всього за 50 000 доларів за штуку.
Спочатку купивши “Шахеди”, а потім почавши робити їх за ліцензією на заводі в Татарстані, росіяни отримали недорогий боєприпас глибокого ураження: те, чого у них раніше не було.
Тільки цього березня, за словами президента України Зеленського, росіяни атакували Україну 600 “Шахедами”.
“Ця кампанія терору зачіпає численні міста і села по всій Україні”, — зазначають в Українському центрі оборонних стратегій.
Потім, наприкінці минулого року, Північна Корея взялася за вирішення однієї з найсерйозніших проблем Росії: нестачі артилерійських снарядів. У перші тижні війни російські батареї випускали десятки тисяч снарядів на день — темп стрільби неухильно знижувався в міру того, як війна затягувалася, а запаси боєприпасів закінчувалися.
До середини 2023 року українські сили фактично мали перевагу у вогневій потужності над російськими — з однієї простої причини. “Захід надав Україні більше артилерійських боєприпасів, ніж Росія отримала від своїх партнерів”, — повідомляє українська аналітична група Frontelligence Insight.
У січні 2024 року ситуація змінилася. Москва уклала угоду з Пхеньяном про обмін російських продуктів харчування на мільйони північнокорейських снарядів. І водночас проросійські республіканці в Конгресі США заблокували подальшу допомогу США Україні, позбавивши українців сотень тисяч американських снарядів.
“Росія зараз отримує більше снарядів, ніж Захід відправляє в Україну, завдяки безперервному постачанню боєприпасів із Північної Кореї, яке повним ходом пішло восени 2023 року”, — пояснили у Frontelligence.
Тим часом Китай зробив кроки з відновлення російської військової промисловості, яка страждала від іноземних санкцій, що позбавили її мікроелектроніки і точних інструментів. Тієї мікроелектроніки, яка необхідна для виробництва дронів і ракет, і тих інструментів, які необхідні для виробництва нових стволів для гаубиць.
Цього тижня представники адміністрації президента США Джо Байдена повідомили Associated Press, що Китай забезпечує 90 відсотків російського імпорту мікроелектроніки та 70 відсотків імпорту інструментів. Якщо під час Другої світової війни Сполучені Штати були арсеналом демократії Сполученого Королівства, то сьогодні Іран, Північна Корея та Китай є арсеналами автократії Росії.
Росія не може перемогти в Україні без союзників з усього світу — так само, як Україна не може перемогти без власних союзників на кількох континентах. Так, справжні бойові дії тривають в Україні та в Росії, водночас Іран також бере участь проти Ізраїлю як через проксі, так і тепер безпосередньо. Але конфлікт має глобальний характер.
Ставки теж глобальні.
“Росія не має наміру зупинятися на Україні, — заявив цього тижня генерал армії США Крістофер Каволі, командувач Європейського командування США, а також верховний головнокомандувач НАТО в Європі. — Росія являє собою хронічну загрозу”.
Каволі сказав, що його також турбує залежність Росії від Китаю, Північної Кореї та Ірану. “Ці країни формують взаємопов’язане стратегічне партнерство в спробі кинути виклик наявному порядку, — сказав Каволі. — Це глибоко суперечить національним інтересам США”. Й інтересам усього вільного світу.
Наймогутніші автократії світу вже ставляться до війни в Україні як до світової. Вони підтримують Росію, щоб утвердити силу таких країн, як вона, нападати, завойовувати і гнобити, коли і де вони захочуть. Ця ідея зараз поширюється.
Чи зможуть найвпливовіші демократичні країни світу відповісти з рівною силою — і підтримати Україну, щоб відстояти право таких країн, як Україна, обирати свою долю і жити в мирі?
Відповідь для провідної демократії — США — є свого роду застереженням. Республіканці блокують допомогу Україні з жовтня і захищають свій ізоляціонізм, почасти помилково стверджуючи, що війна в Україні стосується тільки України. І що це не справа Америки.
Це, безумовно, не та точка зору, якої дотримуються в Тегерані, Пхеньяні та Пекіні.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.