Олігарх-втікач Костянтин Жеваго планує дискредитаційну кампанію проти Державного бюро розслідувань щодо начебто тиску на бізнес аби уникнути відповідальності за спроби довести до банкрутства ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат».
Про це повідомляє ДБР.
У 2023 році ДБР повідомило про підозру сімом особам, серед яких є керівники та посадовці Полтавського ГЗК. Вони незаконно заволоділи майже 400 млн грн від видобутку та продажу корисних копалин державного значення.
У серпні 2023 року судом першої інстанції було накладено арешт на майно ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», а саме напіввагони та залізничну під’їзну колію. У жовтні 2023 року судом апеляційної інстанції було ухвалено нове рішення про арешт вищезазначеного майна із забороною користування вагонами та коліями.
«Підкреслимо, що жодних слідчих дій відносно вказаного видобувного підприємства, які б перешкоджали видобувати продукцію, не проводилось, арештоване майно в управління іншим особам не передавалось. Вказаний арешт був неодноразово предметом судових оскаржень, які залишили ухвалу слідчого судді в силі», – зазначають в ДБР.
При цьому, наголошують в Бюро, ексолігарх зі своїм оточенням, користуючись складною ситуацією в країні та прикриваючись вільним трактуванням рішення Ради національної оборони та безпеки України щодо економічної безпеки в державі, готує масштабну дискредитаційну компанію проти правоохоронної системи.
«Ексолігарх хоче дискредитувати слідство аби зберегти особисті активи та не виконувати фінансові зобов’язання перед власними кредиторами. Свої дії Жеваго хоче прикрити заявами про нібито тиск на бізнес, хоча за даними слідства, він сам особисто планував довести до банкрутства Полтавський ГЗК, чим міг не лише позбавити заробітку звичайних працівників підприємства, а й підірвати економічну безпеку держави», – попереджають в ДБР.
Державне бюро у межах іншого провадження перевіряє факти умисних дій службових осіб ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та безпосередньо Жеваго спрямовані на доведення до банкрутства комбінату.
Нагадаємо, 3 серпня НАБУ повідомило про підозру бізнесмену Жеваго. За даними слідства, у 2002 році Жеваго придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. Однак у 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів.
Новини компаній, ринку та підприємництва, історії успіху і рішення, що впливають на бізнес-середовище України та світу — у розділі «Бізнес».