Росія продає українських полонених на “чорному” ринку – така стаття з’явилася у виданні The Times. Речник Українського координаційного штабу з питань лікування військовополонених Петро Яценко в інтерв’ю британським журналістам підтвердив цю інформацію. В цій історії особливо відзначились “кадировці”. Вони купують українських військовополонених у інших підрозділів, щоб потім обмінювати їх на своїх.
Україні вдалося повернути одного з бійців, якого після “викупу” з полону так званої “ДНР” відвезли до Грозного у Чечні.
Історія українського героя
40-річний В’ячеслав Левицький – український військовий, який добровольцем пішов на фронт ще у 2022 році. Відтоді чоловік мужньо боронив українську землю на Херсонщині, Миколаївщині та Донбасі.
Найзапекліші бої зустрів під Авдіївкою у Покровському, де отримав поранення. Згодом В’ячеслава захопили в полон так звані “ДНРівці”. Поспілкуватися з героєм вдалося журналістам “Суспільного”.
“Почався обстріл і мені прилетіло в ногу – одну, в другу, а ще в живіт. Знепритомнів. Потім напівпритомний не розумів, куди повзти. Спочатку на четвереньках, бо ноги боліли, тяжко було йти, доповз туди, де вода, і в тому місці 5 днів провів. Руки спухли. Потім набрався сил і почав повзти в те місце, де знав, де є наші рації, але поки я добрався, рацій там вже не було, бо за ці всі дні росіяни повністю захопили нашу цю територію”, – розповів боєць.
У полоні росіян пораненому В’ячеславу не надали належної допомоги, натомість нещадно били, намагаючись отримати інформацію про ЗСУ. Каже, боявся найгіршого.
“Спочатку просто допит був, потім нагріли кочергу, але, слава Богу, шмалити не шмалили, але били так як боксерську грушу”, – зазначив він.
Таке було неможливо і уявити!
А потім трапилося те, чого не міг очікувати ніхто. До так званих “ДНРівців” прийшли бойовики Кадирова і зробили їм пропозицію: продати полоненого В’ячеслава до їхнього полону. Згодом змученого та все ще тяжко пораненого українського бійця уже везли до чеченської столиці – міста Грозний. Там нарешті його доправили у госпіталь, утім лікарі ампутували В’ячеславу всі 4 кінцівки – і руки, і ноги.
“Ноги були простріляні. (Російський. – Ред.) лікар хотів їх врятувати, але каже, що пішла гангрена. Я тільки на 10 добу потрапив в лікарню. Каже, якби раніше привезли, можна було б ті рани врятувати. Каже, пішла гангрена і треба ампутувати ноги, навіть дали папірець, щоб я підписав, що даю згоду”, – пригадує захисник.
Після одужання його відвезли в підвал, де тримали разом із 60 іншими українськими в’язнями. Всіх їх готували до обміну з п’ятьма чеченцями.
Реакція матері бійця
Вийти з російського полону В’ячеславу вдалося лише за 3 місяці, у червні 2023 року. Мати бійця пам’ятає той момент як сьогодні – їй подзвонили і попередили, що її син Славік змінився.
“Мені дзвінок 11 червня: “Мамо, це я – Славік”. Як я їхала до нього, кажуть, а ви знаєте, що там з Славіком? Кажу, що ні. І мені показали, як він виходив з полону відео, і тоді я вже побачила, що у нього немає рук. Ні рук, ні ніг. Мені було страшно. Ну нічого, головне живий”, – зазначає мама військового.
Наразі ж В’ячеслав Левицький лікується в центрі реабілітації для військових “Super Humans” у Львові, вже навчився їсти та користуватися планшетом без рук. Тепер чоловіку треба навчитись ходити.
Його ж історію вивчили в Українському координаційному центрі з питань лікування військовополонених і розповіли її журналістам британського The Times. І цю історію мають почути ВСІ. Люди по всьому світові мають знати, на що насправді здатні росіяни. Їм не писані ні міжнародне право, ні банальні закони моралі та честі.
І це далеко не новинка. Ще у 2015 році Мережу сколихнув відкритий лист родичів українських захисників до російських правозахисників. Родичі героїв стверджували, що сотні військовополонених українців були продані в рабство в Чечні, Адигеї та Осетії.
Від 400 до 700 українців, полонених і зниклих безвісти на території бойових дій на Донбасі, були вивезені на територію Росії. Багато з них були продані в рабство в Чечні, Адигеї і Осетії. Про це йшлося у відкритому листі родичів полонених до російських правозахисників, опублікованому на сайті “Відкрита Росія”.
“Ми припускаємо, що вони можуть перебувати там, оскільки на телефони їхніх близьких дзвонив або сам зниклий, або невідомі з російських номерів – з Чечні, з Адигеї. Деяким з рідних також дзвонили правозахисники з Росії з повідомленням про те, що вони знайшли їх рідних в російських СІЗО. Деяких з них, як ми знаємо, відправляли в Чечню або Адигею”, – йдеться у листі.
Серед зниклих є не тільки українські військові, але і цивільні жителі – волонтери, які надавали гуманітарну допомогу нужденним, і ті, хто відвідував своїх родичів, призваних в українську армію під час мобілізації.
Цинічні злочини росіян
При цьому, тоді цих українських бійців влада так званих “республік”, а ними як відомо керували росіяни, спеціально не додавали до жодних списків, щоб потім розпродати на чорному ринку людей.
Деякими рідним зниклих невідомі особи по телефону або через волонтерів пропонували повернути бранця за “велику винагороду”. Деякі з тих, хто телефонували, розмовляли зі східним акцентом.
“Іноді це звучало так: “ваші родичі продані в рабство, і ви ніколи їх не побачите”, – пишуть родичі зниклих безвісті.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».