Зі збільшенням обсягів пластикових відходів у довкіллі мікропластик дедалі частіше потрапляє у питну воду та продукти харчування. Вчені з’ясували, що споживання мікропластику людиною може призводити до пошкодження внутрішніх органів, зокрема нирок.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Communications Biology, повідомляє The Cool Down.
Науковці з’ясували, що мікропластик – дрібні частинки пластику розміром менше 5 мм – є основним переносником шкідливої хімічної сполуки бензо[а]пірену (BaP) до організму людини. Точний механізм його проникнення ще не повністю вивчений, однак дослідники виявили, що ця речовина всмоктується переважно через кишківник після потрапляння до травної системи, що становить серйозну загрозу здоров’ю.
Рецензоване дослідження вказує на бутильовану воду як головне джерело мікропластику. Потрапляючи в організм, він пошкоджує стінки кишківника та нирок, а також провокує системне запалення.
Через мікроскопічний розмір мікропластик майже неможливо повністю вилучити з довкілля. Його знаходять у шлунках людей і тварин, у повітрі, ґрунті, водопровідній воді, їжі та напоях. Він також накопичується в океанах, спричиняючи серйозну шкоду кораловим рифам та морським екосистемам.
Оскільки мікропластик не є природною речовиною, живі організми не здатні його розкладати, що ще більше ускладнює проблему забруднення.
Представник International Bottled Water Association (Міжнародної асоціації бутильованої води) поставив під сумнів результати дослідження:
“Ця стаття базується на дослідженні, де йдеться, що мікрочастки полістиролу є переносниками бензо[а]пірену. Проте пляшки для води не виготовляють із полістиролу”.
Також представник зазначив, що у США Управління з контролю за продуктами і ліками (FDA) встановило граничний рівень бензо[а]пірену в бутильованій воді – 0,2 мкг/л, тоді як у дослідженні використано концентрацію 4 мкг/л, що в 20 разів перевищує норму.
Попри критику методології дослідження, зазначається, що пластикові пляшки з газованими напоями чи іншими рідинами можуть містити таку ж кількість мікропластику, як і пляшки з водою. Особливо небезпечно, коли такі пляшки нагріваються, наприклад, залишаються в гарячій машині.
Також пластикові пляшки сприяють глобальному забрудненню, оскільки їх можна переробити лише 1-2 рази, перш ніж вони втрачають свою якість. Натомість скло та алюміній можуть перероблятися нескінченно.
Найбезпечнішим варіантом для уникнення забруднення мікропластиком є скляна тара, оскільки вона не взаємодіє з вмістом. Водночас алюмінієві пляшки часто мають пластикове покриття, хоча вони все ж містять значно менше пластику, ніж пластикові пляшки.
Президент США Дональд Трамп виявляє ознаки злоякісного нарцисизму, біполярного розладу та початкової деменції. Таку оцінку…
Глибоко під поверхнею планети існують мікроорганізми, які здатні залишатися у стані спокою сотні тисяч і навіть мільйони…
У Солом’янському районі Києва місцеві мешканці зафіксували на відео процес укладання асфальту безпосередньо на засніжену…
Туристам пропонують унікальну можливість пожити на мальовничому грецькому острові Сірос, отримавши безкоштовне житло, сніданки та комунальні послуги,…
Коти давно стали повноправними членами родини, однак попри роки співжиття люди часто неправильно тлумачать їхню…
У Києві після атак по ТЕЦ і перебоїв з електро- й теплопостачанням кількість оголошень про оренду залишилася майже на рівні минулого…