Трамп і стратегія провалу: як його угода про копалини не врятувала Афганістан

Президент США Дональд Трамп під час свого другого терміну неймовірно точно повторює провальні кроки на війні Росії проти України, які він робив під час першої каденції з війною в Афганістані. Від угоди про рідкісноземельні метали та зменшення допомоги до ведення переговорів з ворогами з виключенням з цього процесу партнерів.

У відповідь на терористичні атаки 11 вересня очолювана США коаліція вторглася в Афганістан у жовтні 2001 року. Союзники швидко скинули репресивний режим Талібану та встановили уряд, який підтримувався Заходом. Під час приходу Трампа на посаду президента у 2017 році війна була у глухому куті, а Штати витрачали щорічно 27 мільярдів доларів на війну в Афганістані.

Угода про корисні копалини для Афганістану

Трамп запропонував Афганістану угоду про корисні копалини, щоб Кабул компенсував витрати США на війну проти Талібану. Геологічна служба США оцінила потенційну вартість корисних копалин Афганістану в 1 трильйон доларів. 

21 вересня 2017 року під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, президент США Дональд Трамп і президент Афганістану Ашраф Гані підтримали, щоб компанії зі Сполучених Штатів розробляли запаси рідкоземельних мінералів в Афганістані.

“Вони погодилися, що такі ініціативи допоможуть американським компаніям розробляти матеріали, критичні для національної безпеки, одночасно розвиваючи економіку Афганістану та створюючи нові робочі місця в обох країнах, таким чином покриваючи частину витрат на допомогу Сполучених Штатів, оскільки афганці стають більш самозабезпеченими”, – повідомили в Білому домі щодо угоди.

Однак відсутність базової транспортної та промислової інфраструктури, а також повстання талібів, які вивели майже половину країни з-під контролю уряду, означали, що корисні копалини неможливо було використовувати економічно.

Угода між США та Талібаном

29 лютого 2020 року в Досі США в особі дипломатичного представника Залмая Халілзада та Талібан підписали Угоду про встановлення миру в Афганістані. Таліби пообіцяли перешкодити терористичним групам базуватися в Афганістані, не нападати на американські війська та погодилися вести переговори з афганським урядом. Своєю чергою, США поступилися у ключовій вимозі Талібану — виведенню всіх військ США та коаліції з країни через 14 місяців.

Ці переговори мали б призвести до внутрішньоафганського діалогу між Талібаном та афганським урядом, однак представників уряду Афганістану відсторонили від процесу. Угода США і Талібану сприяла повстанцям і завдала шкоди уряду Афганістану.

“Зрештою Талібан не виконав своїх зобов’язань у боротьбі з тероризмом і лише з половиною рішучості продовжував внутрішньоафганські переговори”, — зазначає видання The Conversation.

Після перемоги Джо Байдена на виборах у 2020 році, він успадкував угоду Трампа та вирішив виконати зобов’язання США. На момент підписання угоди в Афганістані перебувало близько 15 тис. американських військових. Однак поступове виведення військ США з Афганістану в останній рік президентства Трампа призвело до того, що вже у січні, під час інавгурації Байдена, американський контингент скоротився до 2500 солдатів.

Після зменшення чисельності американських військ та виведення солдатів союзників, Талібан почав масштабний наступ та за лічені тижні розбив афганську армію. США здійснили евакуацію своїх військ, яка була завершена 30 серпня 2021 року, а Талібан після захоплення аеропорту в Кабулі оголосив свою остаточну перемогу в Афганістані.

“Погано спланований вихід залишився плямою на спадщині Джо Байдена, але багато хто в США та за кордоном забули роль переговорних пріоритетів Трампа в закладанні основи для одного з найгірших провалів зовнішньої політики Вашингтона в новітній історії”, — вказує Kyiv Independent.

Висновки для України

Попри обіцянки Трампа та запропоновану угоду про корисні копалини для Афганістану, вона не стала гарантією безпеки для країни. Попередній договір для України, який мав бути підписаний в кінці лютого у Вашингтоні, також не передбачав гарантій безпеки.

Сьогодні адміністрація Трампа веде активні переговори з Росією, робить поступки для Москви, а також намагається досягти “мирної угоди” з виключенням з переговорного процесу Україну. Таким чином Трамп знову віддзеркалює свої провальні кроки, які він робив щодо війни в Афганістані.

“З точки зору загальної поведінки Трампа щодо переговорів… це дуже повчально. Все, що хотів Трамп, це сказати: “Я втік з Афганістану”. Деталі не мали особливого значення. У нас така коротка пам’ять. Це було лише чотири роки тому. Але ми повинні були пам’ятати, як ця людина діє”, – наголошує професор із вивчення війни в Королівському коледжі Тім Вілласі-Вілсі.