У Німеччині хочуть побудувати більше укриттів і бомбосховищ через загрозу нападу Росії

Німеччина розробляє план швидкого розширення мережі бомбосховищ та укриттів. Глава Федерального управління цивільного захисту й допомоги при стихійних лихах Ральф Тіслер попередив, що держава протягом наступних чотирьох років має підготуватися до потенційного нападу з боку Росії.

Він підкреслив, що зараз ФРН підготовлена недостатньо, країні необхідно усвідомити реальність конфлікту. “Тривалий час у Німеччині була широко поширена думка, що війна – це не той сценарій, до якого нам потрібно готуватися. Тепер це змінилося. Ми стурбовані ризиком великої агресивної війни в Європі“, – процитувало Тіслера видання The Guardian.

Чиновник вважає, що потрібно облаштовувати як укриття наявні тунелі, станції метро, підземні гаражі, автостоянки й підвали, аби “швидко створити простір для 1 мільйона осіб”. Його агентство представить комплексний план пізніше цього літа.

Тіслер заявив, що Німеччина “перебуває в гонці з часом”, тому покладатися на будівництво нових бункерів не можна. Створення бомбосховищ із нуля потребуватиме занадто багато часу й буде дуже дорогим, у зв’язку з чим необхідно уважніше розглянути наявні споруди.

Із приблизно 2000 укриттів і бункерів у Німеччині, що залишилися з часів холодної війни, тільки близько 580 перебувають у робочому стані. Вони могли б укрити приблизно 480 000 осіб – усього 05,% населення країни. Для порівняння, у Фінляндії є 50 000 захисних кімнат із місцем для 4,8 мільйона осіб, або 85% населення.

Тіслер додав, що також необхідно налаштувати дорожні знаки й покажчики, спеціальні мобільні додатки (і їхній захист від хакерських атак), щоб люди знали, де шукати укриття. Необхідно провести і модернізацію сирен повітряної тривоги.

Він закликав уряд Фрідріха Мерца забезпечити фінансування для реалізації планів. Тіслер заявив, що влада погодилася, але поки що офіційно не підписала виділення грошей.

Агентство Тіслера підрахувало, що протягом наступних чотирьох років на потреби цивільної оборони знадобиться щонайменше 10 млрд, а протягом наступного десятиліття – щонайменше 30 млрд євро.