Чоловік з Канади побудував у своєму дворі справжнє невелике село. Він працював над цим проєктом понад 25 років і створив загалом 24 будівлі.
Канадець привернув величезну увагу користувачів соцмереж з усього світу, відколи він почав ділитися фотографіями свого рукотворного містечка в інтернеті. Як виглядає це незвичне місце та чому чоловік його створив, розповідає Newsweek.
Як чоловік побудував у дворі справжнє село
70-річний Террі Вілсон походить із села Медоввейл в Онтаріо, Канада. Чоловік був частиною асоціації збереження спадщини, яка мала на меті захист унікального старовинного вигляду цього району.
Однак його незвичний проєкт почався, коли через будівництво нових будинків неподалік помешкання Террі стався зсув ґрунту, що призвів до знищення половини саду, який багато років доглядала мати чоловіка.
Вілсон отримав компенсацію від забудовника, а пізніше, коли дізнався, що той спалює будь-яку деревину, яка не була ідеальною для будівництва, він запитав, чи міг би він використати її для нового проєкту – копії села на своєму задньому дворі.
У результаті через багато років це місце стало улюбленою місцевою розвагою та приваблює відвідувачів з усього світу.
Я подумав, чому б нам не побудувати маленьке село, яке б відображало історію нашого регіону? Ми побудували його прямо у своєму дворі, де можемо захистити його від усіх часів, – ділиться Террі.
Попри те, що багато хто може подумати, що цей проєкт приносить великі гроші, Вілсон не бере плату за відвідування та каже, що всі охочі можуть прогулятися селом.
Водночас сестра Вілсона заохочувала його ділитися фотографіями села у соцмережах, що він зрештою зробив і отримав величезну популярність.
Вілсон не очікував, що його проєкт стане такою сенсацією, але через короткий проміжок часу з ним навіть зв’язався видавець з Нью-Йорку, який запропонував, щоб чоловік написав про це книгу. Террі погодився, назвавши село Розмарі на честь своєї покійної матері, яка працювала разом з ним над проєктом.
Читачі закохалися в містечко, а після його популярності в соцмережах, до Вілсона приїздили відвідувачі з п’яти континентів. Одного разу він навіть влаштував день відкритих дверей, де проводив екскурсії з 50 людьми одночасно, а черга відвідувачів вишикувалась усією вулицею.