Колишнього співробітника ЦРУ Джошуа Шульте, який кілька років тому передав проекту WikiLeaks великий об’єм секретних документів про інструменти співробітників Центрального розвідувального управління, США засудили до 40 років в’язниці.
Про це повідомляє BBC.
Джошуа Шульте було визнано винним у шпигунстві та інших злочинах за підсумками різних судових процесів уже тричі: у 2020, 2022 та 2023 роках, але тільки зараз суддя окружного суду США Джессі Фурман призначив йому тюремний термін.
“Джошуа Шульте зрадив свою країну, здійснивши один із найбільш зухвалих і мерзенних актів шпигунства в історії Америки”, – заявив прокурор Деміан Вільямс.
Повідомляється, що Шульте працював програмістом у Центрі кіберрозвідки ЦРУ з 2012 по 2016 рік і, згідно з висновками слідства та суду, таємно копіював хакерські програми, якими користувався. Звільнившись, він надіслав ці матеріали, 8761 файл, проекту WikiLeaks, який почав публікувати їх у березні 2017 року.
У злитих файлах Шульте були віруси, “трояни” та інші хакерські програми, за допомогою яких ЦРУ зламували, наприклад, мобільні телефони терористів або іноземних політиків і перетворювали їх на підслуховувальні пристрої.
За даними слідства, Шульте був змушений звільнитися, бо весь час зривав терміни виконання завдань, і після звільнення віддав крадені матеріали WikiLeaks, бажаючи помститися своїм колишнім роботодавцям.
Крім шпигунства та брехні агентам ФБР під час попереднього слідства, Шульте засуджено ще й за зберігання дитячої порнографії. Згідно з матеріалами суду, під час обшуку в його квартирі було знайдено десятки тисяч файлів із дитячою порнографією.
Що відомо про WikiLeaks
WikiLeaks – це міжнародна некомерційна організація, яка публікує секретну інформацію, взяту з анонімних джерел або при витоку цієї інформації. Творці сайту заявили, що мають інформаційну базу в 1,2 млн документів, які вони зібрали за перший рік існування сайту.
Засновником, головним редактором та директором WikiLeaks є австралійський інтернет-журналіст та телеведучий Джуліан Ассанж. Метою проекту оголошено “публікацію та аналіз документів, що стали доступними внаслідок витоку інформації”.