Школярів годуватимуть за новими правилами

Учні початкових класів в Україні тепер матимуть право на безкоштовне харчування у школі. Це рішення стосується лише одноразового харчування, тож безкоштовним для дитини може бути або сніданок, або обід. Важливою умовою є те, що фінансування отримують лише комунальні заклади освіти, про що наголосила Служба освітнього омбудсмена на своїй офіційній сторінці у Facebook.

Служба освітнього омбудсмена пояснила, що учнів початкових класів забезпечують одноразовим гарячим харчуванням на день, незалежно від того, скільки разів дитина харчується. Це означає, що сім’ї можуть розраховувати на безкоштовний сніданок або обід для своєї дитини, залежно від організації харчування у школі.

Проте право на фінансування має лише комунальна школа, тобто ті заклади, які фінансуються з місцевих бюджетів. Це не стосується приватних шкіл або інших освітніх установ, що працюють на комерційній основі.

Важливо розуміти, що покриття витрат на продукти харчування залежить від того, як організоване харчування у школі. Якщо заклад має власних кухарів і обладнану кухню, держава забезпечує 100% покриття вартості харчування. Це дозволяє школам повністю забезпечити дітей безкоштовними гарячими стравами.

Однак для тих шкіл, які користуються послугами кейтерингу — зовнішніх постачальників харчування — державне покриття обмежене до 70% від вартості продуктів. Решта 30% повинні бути забезпечені місцевою громадою, яка має виділити необхідні кошти на фінансування харчування дітей.

Служба освітнього омбудсмена наголошує, що ефективність нової системи залежить від співпраці шкіл з місцевими органами влади. Кошти, виділені на харчування учнів, мають надійти до закладів освіти через місцеве управління або безпосередньо від громади. Якщо ж місцева громада не використає ці кошти до кінця 2024 року, вони будуть повернуті до державного бюджету.

З цієї причини батьки мають тримати процес на контролі. В разі затримок або нерозподілення фінансування на місцевому рівні, вони можуть втручатися у процеси самоврядування. Це може бути звернення до місцевих органів влади, участь у громадських обговореннях або ініціювання діалогу з керівництвом школи.